ЛАРЕЦ ДУХОВНОСТИ

Вьется во поле дорога,
Солнце светит в небесах…
Все на свете славит Бога –
Реки, горы и леса.
Бога весь житейский век 
Славит мудрый человек.

(Татьяна Шорохова)

Так приятно видеть, когда в храм вместе с родителями приходят дети – такие чистые, светлые и непорочные, будто ангелы. Ставят свечи, причащаются, молятся и тогда звенят их ангельские голоса. Пусть ларец духовной мудрости постоянно пополняется в душе у каждого из нас.

Господи Боже!
У ясну днину,
У гожу годину
Благослови дитину.
На добре починання,
Бо нелегке навчання.
Та дитя все зможе!
Благослови, Боже…
(В. Гринько)
***
“Боже, Господи Іісусе, –
На колінцях я молюся, –
Читати далі
***
Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав цю мову красну
Читати далі

Шел Федя в школу, задумался. Вдруг на него накинулась здоровенная собака, злая, без намордника. Хозяин едва успел дернуть ее за поводок, рванул в сторону. Она лишь лязгнула зубами, но не задела мальчика, только сильно перепугала.

Пришел Федя в класс, хочет поздороваться с друзьями, а у него ни одно слово не выговаривается. Совсем испугался мальчуган, боится, что ребята заметят, смеяться станут.

«Что ж со мной такое? – думает. – Как же я жить буду, если слóва сказать не могу?»

Пришла учительница, открыла журнал, намереваясь спросить, кто как домашнее задание приготовил. Федя сжался, спрятаться хочет, чтоб его не вызвали. А учительница именно его фамилию и назвала.

Встал Федя, покраснел, набрал воздуха, хотел хоть одно слово выговорить, но у него ничего не получилось.

Читать дальше

 

Сергійкові стало страшно. Йому пригадалась сліпа дівчинка. Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль.
Читати далі
***
В одной школе перестал ходить на занятия мальчик. Неделю не ходит, две…
Телефона у Левы не было, и одноклассники по совету учительницы решили сходить к нему домой.
Дверь открыла Левина мама. Лицо у нее было очень грустное.
Ребята поздоровались и робко спросили:
− Почему Лева не ходит в школу?
Мама печально ответила:
− Он больше не будет учиться с вами. Ему сделали операцию. Неудачно. Лева ослеп и сам ходить не может…
Читать дальше

Дорогою ішов хлопчик. Він ніс відро з водою. Назустріч йому тупцяв старий. Він простяг руку перед собою й ціпком пробував дорогу. «Це сліпий», − подумав хлопчик.

Читати далі

Одного разу діти грали в м’яча. Весело було грати, радісно. Повз стадіон йшла старенька бабуся. Вона недобачала, ішла поволі, пробуючи ціпком стежку.

Читати далі

Глуха дівчинка. У лікарні є дитяча палата. У ній лежало семеро дівчаток, у кожної – своя хвороба. Усі вони одужували, і їм було нудно. Старшою в палаті була тринадцятирічна Таня, почувала вона себе ніби керівником маленького дитячого колективу.

Відчинивши вікно, Таня дивилася на квітучий сад.

− Уже й бузок цвіте, − задумливо сказала дівчинка. – І тюльпани скоро зацвітуть. Дівчатка, давайте принесемо в палату квітку й поставимо у склянку. Як це буде добре!

− Добре, ой, як добре, − зраділи всі.

Читати далі

 

Михайлик був горбатим, некрасивим маленьким хлопчиком. Він це знав – знав тому, що люди говорили про це, не соромлячись його. Перехожі на вулиці завжди оглядалися, дивлячись йому вслід і вслід йому було лунали різні слова зневаги.
Читати далі

***

По вулиці йшов чоловік, який накульгував на одну ногу. Він незграбно шкандибав опираючись на палицю. Декілька хлоп’ят ішли позаду. Вони передражнювали його, сміялися над ним і кричали йому навздогін глузливі слова.
Читати далі 

***

Тридцять п’ять пар очей впилися в незнайомку. Вона була горбатенька.
Читати далі
***
− Що трапилось, Артемко?
− Розумієш, мама, до нас прийшла новенька дівчинка. Вона дуже гарна, але погано ходить, наче шкутильгає.
Читати далі

Маленькому Варфоломею очень хотелось научиться читать. Слова лежали перед ним, но он никак не могу проникнуть в их тайну. Сколько ни старался запомнить странные значки-буквы, а они все не складывались у него в какой-то смысл.

Вот и старший брат Стефан, и младший шестилетний Петр уже научились этой премудрости – грамоте. А для Варфоломея буквы так и оставались отдельными знаками, без того содержания, которое таилось в них, когда их складывали вместе.

Читать дальше

 

http://lib.iitta.gov.ua/cgi/stats/report/authors/f94c9e0512530180c11a2180ae3c6e84/

Вгору