ДЕТСКИЙ САД КОМПЕНСИРУЮЩЕГО ТИПА: АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ

© Рібцун Ю. В. Дитсадок компенсуючого типу: актуальні питання / Юлія Рібцун // Дошкіл. виховання. – 2010. – №11. – С. 18–20.

 

ДИТСАДОК КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Організація освітнього процесу у спеціальному дошкільному навчальному закладі компенсуючого типу має свої особливості як щодо роботи з дітьми, так і щодо умов праці педагогів.

Відповіді на найбільш актуальні запитання працівників таких закладів та батьків дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку відповідно до законодавчо-нормативних документів підготувала Юлія Рібцун (Інститут спеціальної педагогіки НАПН України).

ШТАТНИЙ РОЗПИС ТА УМОВИ ПРАЦІ У ДИТСАДКУ КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ

Хто встановлює штатний розпис працівників дошкільного навчального закладу компенсуючого типу?

Згідно з Законом України „Про дошкільну освіту” штатний розпис будь-якого дошкільного навчального закладу встановлюється місцевим органом управління освітою на основі Типових штатних нормативів ДНЗ, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі фінансів. Штатний розпис дошкільного навчального закладу формується з урахуванням типу закладу, кількості груп, режиму роботи і площі приміщень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про штатний розпис дошкільних навчальних закладів” від 5.10.2009 р. № 112.

Яке педагогічне навантаження працівників дошкільного навчального закладу компенсуючого типу?

Відповідно до Закону України „Про дошкільну освіту” педагогічне навантаження працівників дошкільного навчального закладу компенсуючого типу на тиждень становить:

  • учителя-логопеда – 20 год.;
  • вихователя логопедичної групи – 25 год.;
  • практичного психолога – 20 год.;
  • музичного керівника – 24 год.;
  • інструктора з фізичної культури – 30 год.

Як здійснюється нарахування заробітної плати працівникам дошкільного навчального закладу компенсуючого типу?

Оплата праці у будь-якому дошкільному навчальному закладі здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами. Дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу внесений до переліку спеціальних закладів (з особливим режимом), робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15–25%. Відповідно до „Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти”, затвердженої наказом МОН України від 15.04.1993 р. № 102, передбачаються доплати за перевищення планової наповнюваності груп вихователям, учителям-логопедам, помічникам вихователя, музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури. Доплати здійснюються за фактичну понаднормову кількість дітей, які відвідували групу впродовж минулого місяця, відповідно до ставки посадового окладу педагогічного працівника.

Яка тривалість відпустки у працівників дошкільного навчального закладу компенсуючого типу?

Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу компенсуючого типу через підвищене нервово-емоційне навантаження на роботі мають право на додаткову оплачувану відпустку, що передбачено Законом України „Про дошкільну освіту”. Тривалість основної щорічної відпустки становить 56 календарних днів відповідно до постанови кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку надання щорічної відпустки тривалістю 56 календарних днів працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам” від 14.04.1997 р.

Чи обов’язковою є атестація працівників дошкільного навчального закладу компенсуючого типу?

Згідно з Законом України „Про дошкільну освіту” атестація педагогічних працівників будь-якого дошкільного навчального закладу є обов’язковою, адже визначає відповідність професійних знань, умінь і навичок посаді та рівню кваліфікації. Відповідно до результатів атестації, а також педагогічного стажу роботи, встановлюється певна кваліфікаційна категорія („спеціаліст”, „спеціаліст ІІ категорії”, „спеціаліст І категорії”, „спеціаліст вищої категорії”), присвоюється педагогічне звання („старший вихователь”, „вихователь-методист”) та призначається відповідний посадовий оклад. Атестація здійснюється переважно раз на п’ять років відповідно до „Типового положення про атестацію педагогічних працівників України”, затвердженого наказом МОН України від 15.04.1993 р. № 102, згідно з графіком, складеним безпосередньо у дошкільному навчальному закладі. Атестації не підлягають педагогічні працівники, які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи до 3 років.

Чи зберігається кваліфікаційна категорія у період догляду за дитиною та чи можлива позачергова атестація по його закінченню?

Як зазначено у „Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України” (наказ МОН України від 15.04.1993 р. № 102), за педагогічними працівниками, які перебувають у відпустці по вагітності, пологах чи догляду за дитиною, зберігається кваліфікаційна категорія та педагогічне звання. Час перебування у таких відпустках вилучається з між атестаційного періоду. Позачергова атестація проводиться не раніше, ніж через рік від попередньої.

ПРИЙОМ ДІТЕЙ ДО ДОШКІЛЬНОГО

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ

Яким чином комплектуються групи для дітей четвертого року життя із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ)?

Відповідно до Закону України „Про дошкільну освіту” та міжвідомчої інструкції „про організацію роботи та комплектацію дошкільних виховних закладів компенсуючого типу”, затвердженої наказом МОН та МОЗ України від 12.08.1994 р. № 250/149 у молодшу логопедичну групу приймають дітей четвертого року життя із ЗНМ, за направленням психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК). Згідно з „Порядком комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу”, затвердженим наказом МОН та МОЗ України від 27.03.2006 р. № 240/165, прийом дошкільників здійснюється керівником закладу протягом календарного року на підставі таких документів:

  • заяви батьків або осіб, які їх замінюють;
  • свідоцтва про народження дитини;
  • направлення місцевого органу управління освітою;
  • висновку (ПМПК);
  • медичної довідки про стан здоров’я дитини та епідеміологічне оточення із зазначенням проведених щеплень;
  • висновку сурдолога (бажано).

Наповнюваність логопедичних груп для дітей із ЗНМ становить 10 осіб, що визначено у „Нормативах наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів”, затверджених наказом МОН України від 20.02.2002 р. № 128, та „Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу”, затвердженого наказом МОН та МОЗ України від 27.03.2006 р. № 240/165.

Що таке МПМПК?

Міська психолого-медико-педагогічна консультація (МПМК) – це важливий структурний підрозділ Головного управління освіти і науки виконавчого органу міської ради. Висновок МПМПК, що робиться у присутності батьків або осіб, які їх замінюють, є документом, який характеризує рівень загального психофізичного розвитку дитини та слугує підставою для направлення її у відповідний дошкільний навчальний закладу компенсуючого типу. Психолого-медико-педагогічні консультації діють у всіх містах України. Звертаючись до ПМПК, варто мати при собі такі документи: паспорт, копію свідоцтва про народження дитини; медичну довідку про стан здоров’я дитини та епідеміологічне оточення із зазначенням проведених щеплень.

Київська міська психолого-медико-педагогічна консультація знаходиться за адресою: вул. Політехнічна, 3-а; контактний телефон: (044) 238-04-76. крім того, у Києві функціонують і районні ПМПК:

РПМПК Голосіївського району: пр. Глушкова, 41-б, ДНЗ № 285; тел. 526-13-03;

РПМПК Дарницького району: вул. Ревуцького, 30-а, ДНЗ № 704; тел.: 565-12-49;

РПМПК Деснянського району: вул. Закревського, 31-а, ДНЗ № 690; тел.: 515-52-07;

РПМПК Дніпровського району: пр. Миру, 10; тел.: 559-97-45;

РПМПК Оболонського району: вул. Героїв Сталінграда, 18; тел.: 426-57-39;

РПМПК Печерського району: вул. Інститутська, 24/7; тел.: 253-36-61;

РПМПК Подільського району: вул. Костянтинівська, 13, ДНЗ № 120; тел.: 425-93-97;

РПМПК Святошинського району: вул. Симиренка, 29-а, ДНЗ № 819; тел.: 331-87-05;

РПМПК Солом’янського району: вул. Пітерська, 12; тел.: 241-65-46;

РПМПК Шевченківського району: вул. Житкова, 7-б, ДНЗ № 159; тел.: 440-55-55.

Чи обов’язково після проходження психолого-медико-педагогічної консультації та направлення дитини до логопедичної групи батьки повинні віддавати її до дошкільного навчального закладу компенсуючого типу?

Згідно з Законом України „Про дошкільну освіту” відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків, тож вони чи особи, які їх замінюють, мають право самостійно обирати тип дошкільного навчального закладу.

Чи оплачується перебування дітей із ЗНМ у дитсадках компенсуючого типу?

Ні. Діти з тяжкими порушеннями мовлення утримуються в дошкільних навчальних закладах за кошт держави, що засвідчено Законом України „Про дошкільну освіту”. За дитиною зберігається місце у дитсадку у разі її хвороби, санаторного лікування, карантину, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів) згідно з „Положенням про дошкільний навчальний заклад” (постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305).

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ

У чому полягає специфіка навчально-виховного процесу у дитсадку компенсуючого типу?

Відповідно до „Положення про дошкільний навчальний заклад” (постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305) навчально-виховний процес у дошкільних навчальних закладах компенсуючого типу здійснюється за окремими програмами та методиками, розробленими на основі державної загальноосвітньої програми та затвердженими в установленому порядку. У таких закладах проводиться корекційно-розвивальна робота з предметно-практичного навчання, формування мовлення, лікувальної фізкультури, соціально-побутової та комунікативної діяльності, просторової орієнтації, розвитку слухового, зорового, дотикового сприймання.

Чи в дошкільному навчальному закладу компенсуючого типу мають дотримуватися вимог Базового компонента дошкільної освіти?

У Законі України „Про дошкільну освіту” вказано, що освітній процес у дошкільному навчальному закладі будь-якого спрямування, у т. ч. й спеціального, має відбуватися відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти – державного стандарту, що визначає норми розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Зміна обсягу та змісту Базового компонента дошкільної освіти не допускається.

Якою мовою має здійснюватися корекційно-розвивальна робота у дошкільному навчальному закладі компенсуючого типу для дітей із тяжкими порушеннями мовлення?

Мова у дошкільній освіті визначається відповідно до Конституції України і законів про мови, згідно з якими навчально-виховна робота у ДНЗ компенсуючого типу здійснюється державною українською мовою. Проте за умови наявності в логопедичній групі дітей національних меншин з метою полегшення розуміння ними зверненого мовлення, особливо на початкових етапах роботи, на індивідуальних заняттях з такими дітьми доцільно використовувати їхню рідну мову.

Які іграшки мають бути у груповій кімнаті для дітей молодшої логопедичної групи?

Відповідно до „Державних санітарних правил і норм безпеки іграшок та ігор для здоров’я дітей”, прийнятих державною санітарно-епідеміологічною службою та МОЗ України 30.12.1998 р., методичних рекомендацій МОН України „Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах” від 17.03.2006 р. № 1/9-153 для дітей молодшої логопедичної групи рекомендовані такі іграшки.

  1. Образні (сюжетні):
  • ляльки-немовлята (10 шт.), ляльки на позначення хлопчиків та дівчаток-одноліток висотою від 15 до 55 см (5 шт.), ляльки на позначення дорослих (2 шт.);
  • анімалістичні іграшки: собака, кішка, курка з курчатами, півник, поросята, качка з каченятами (15 шт.);
  • іграшкові предмети побуту та вжитку: дерев’яні та пластмасові меблі, посуд із пластмасу та алюмінію, коляски, постільна білизна, одяг, побутова техніка (по 3 набори);
  • дерев’яні фігурки людей: мама, тато, бабуся, дідусь, хлопчики, дівчатка (10 наборів); дерев’яні об’єкти рослинного світу: ялинки, дерева, гриби, квіти (5 наборів).

2. Технічні іграшки (на позначення різних видів транспорту): дерев’яні та пластмасові легкові, вантажні машини, „швидка допомога”, автобус, літак, пароплав (5 наборів).

3. Ігрові будівельні матеріали (2 набори), конструктори (1 набір), збірні іграшки (4 шт.).

  • 4.
  • Дидактичні ігри та іграшки: трискладові мотрійки (4 шт.), пірамідки з 4–5 кілець (10 шт.); кубики (по 4 шт.), з яких можна скласти просте зображення (5–6 наборів); крупна площинна геометрична мозаїка основних кольорів (5 шт.); дидактична лялька (2 шт. – хлопчик та дівчинка).

5. Музичні іграшки.

6. Іграшки для рухливих та спортивних ігор: м’ячі різних розмірів (d = 20-25 см; d = 10-12 см; d = 6–8 см) (по 5 шт.); обручі, кеглі, кубики.

7. Іграшки для театралізованої діяльності (3 набори):

  • персонажі казок (колобок, курочка, зайчик, ведмідь, вовк, лисиця);
  • іграшки бі-бі-бо, персонажі лялькового, пальчикового, настільного театрів;
  • деталі одягу, наголівники, медальйони.

8. Іграшки, які пищать, говорять, співають, танцюють, гойдаються (кури, що клюють; бичок, що хитається; сонечко-жучок, що біжить.

9. Спеціальні іграшки. 

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцундитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцунребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

 Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Вгору