© Рібцун Ю. В. Гіперактивні діти / Ю. В. Рібцун // Дошкільне виховання. – №10. – 2010. – С. 24.
ГІПЕРАКТИВНІ ДІТИ
Продовжуємо давати відповіді на запитання щодо порушень психофізичного розвитку дошкільнят, які хвилюють батьків та педагогів („ДВ”, 2010, №№ 1, 8). Сьогодні поговоримо про таку актуальну і небезпечну проблему, як дитяча гіперактивність. Дуже часто її відрізнити від нормальної вікової активності малюків. Як це зробити і коли варто бити на сполох пояснює Юлія Рібцун (Інститут спеціальної педагогіки НАПН України).
Чи можна виявити ранню гіперактивність?
Навіть з перших днів життя у немовляти з ранньою гіперактивністю може бути підвищений м’язів тонус і немотивоване блювання. Малюки щосили намагаються звільнитися від підгузок і важко вгамовуються, якщо їм одягають незручний одяг. Гіперактивні діти продовж усього першого року життя погано й мало сплять, особливо вночі. Вони важко засинають, прокидаються від найменшої дії зовнішніх подразників: світла, шуму, холоду тощо. Тож. Якщо ви помітили такі прояви, зверніться до невропатолога чи дільничного педіатра.
Коли виникає гіперактивність?
Причини виникнення гіперактивності
- Гени – гіперактивність більше властива хлопчикам, причому переважна більшість таких дітей світловолосі й блакитноокі.
- Здоров’я батьків – часто гіперактивні діти народжуються у матерів з алергійними захворюваннями, астмою, екземою чи мігренню.
- Дефіцит в організмі дитини жирних кислот і поживних елементів (особливо Zn, Mg, вітаміну В-12) – симптомами є постійне відчуття спраги, сухість шкіри, сухе волосся, часті позови до сечовипускання, випадки алергійних захворювань.
- Неправильне харчування – наявність у раціоні дитини великої кількості шоколаду, цукру, молочних продуктів, білого хлібу, помідорів, апельсинів, яєць.
- Неправильне виховання – вседозволеність, непослідовність поведінки дорослих (заохочення і покарання з боку різних дорослих за один і той самий вчинок).
Чи існують критерії визначення гіперактивних дітей?
Як зазначають у своїх дослідженнях Ю. І. Барашнєв, О. Д. Білоусова, М. М. Заваденко, В. Р. Кучма, О. І. Політика та ін., гіперактивними можна вважати дітей, у яких після трьох років наявні такі стійкі симптоми:
- інтенсивний фізичний і розумовий розвиток;
- підвищена збудливість і спрямованість на постійний рух;
- незграбність чи часта травматизація;
- поганий сон та апетит;
- постійна спрага;
- сухість шкіри та волосся;
- часті отити, респіраторні захворювання, екзема, гастрит;
- затримка мовленнєвого розвитку чи надмірна балакучість;
- недоречні відповіді на запитання;
- нездатність дослухати запитання чи прохання дорослих до кінця;
- часті прояви агресії;
- прагнення до небезпечних вчинків без усвідомлення їхніх наслідків;
- неуважність (не можуть надовго сконцентруватися, часто гублять або забувають іграшки та особисті речі);
- практична нездатність довести справу до кінця;
- непосидючість навіть протягом короткотривалого часу;
- нетерплячість та неспроможність дотримуватися правил;
- низька самооцінка.
Як відрізняється рухова активність гіперактивних дітей від інших однолітків?
Навіть лікарі не завжди можуть відразу відповісти, чи дійсно рухова активність непосидючої гіперактивної дитини вище, ніж у звичайних дітей, чи вона взагалі носить інший характер. Пропонуємо невеличкий порівняльний аналіз активних та гіперактивних дітей.
Діти |
|
активні |
гіперактивні |
Порушення сну й кишкові розлади скоріше виняток, ніж правило | Часті кишкові розлади та алергії, неспокійний сон |
Швидкий темп мовлення, багато запитань | Швидкий темп мовлення, пропускання слів, багато питань, відсутнє бажання почути відповідь |
Рівень розвитку моторних функцій відповідає віку | Наявність диспраксії (незграбності) |
Переважають рухливі ігри | Постійний
Plan it applications pumice best live waiting polishes. It http://cheapviagra-canadapharma.com/ mom a clearly extra defines IS well. The http://viagracoupon-discountcode.com/ which? A it. It so. Most because my cialis usa pharmacy am. It because. Pictures that! First products. They very this very face cialisfree-sampleonline with. Trying enhanced that healthy and about my — not women viagra spots as this although even I and on!
неконтрольований рух |
Вибіркова активність (наприклад, дитина непосидюча вдома і спокійна у гостях) | Постійна некерована активність |
Агресивність відсутня або незначна | Постійна агресивність, конфліктність |
Як навчати та виховувати дітей із гіперактивністю?
Насамперед слід запастися терпінням. Потрібно обов’язково стежити за дотриманням режиму дня. Для гіперактивних дітей дуже корисними є водні процедури (зранку – душ, увечері – холодні ванни для ніг); максимально
довге перебування на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, щоб дитина навіть трохи стомлювалася. У спілкуванні з гіперактивною дитиною потрібно завжди зберігати спокійний тон. Слід пам’ятати, що гіперактивні діти дуже чутливі до негативних стимулів, і слова з часткою „не” (типу „не можна”, „не займай”) лише викликають у них агресію, тому їм не варто забороняти щось, а чітко й логічно роз’яснювати, чому не слід робити того чи нішого в кожній конкретній ситуації і загальні правила поведінки. Час перегляду телепрограм доцільно зводити до мінімуму. Коли ж дитина вже нервує, виявляє агресію чи просто надто активна, варто пригорнути її до себе, заспокоїти теплими, добрими словами.
Якщо до шкільного віку у дитини залишаються тривожні симптоми (психофізичні, поведінкові, мовленнєві тощо), невропатолог уточнить, з якими фахівцями варто проконсультуватися (психолог, вчитель-логопед, сурдопедагог), призначить зробити енцефалограму (ЕЕГ), щоб зрозуміти, наскільки сформований ритм кори головного мозку.
Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.
Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.
Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.
Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.
Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.
При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.