МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОРГАНИЗАЦИИ И ПРОВЕДЕНИЯ ИГР-ЗАНЯТИЙ В ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ ГРУППЕ

© Рібцун Ю. В. Методичні аспекти організації та проведення ігор-занять у логопедичній групі / Ю. В. Рібцун // Психолого-педагогічні проблеми в освітньому процесі : зб. наук. ст. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. – Х. : ХНПУ; ХОГОКЗ, 2012. – С. 255–258.

 

Рібцун Юлія Валентинівна

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

Методичні аспекти організації та проведення ігор-занять у логопедичній групі

Дошкільна освіта – важлива складова всебічного розвитку дитини, її навчання та виховання, базис національної системи освіти в цілому. Питання змістового наповнення спеціальної дошкільної освіти, у т. ч. й логопедичної, детально розкривалися і продовжують висвітлюватися у працях сучасних вітчизняних (І. С. Марченко, Ю. В. Рібцун, Є. Ф. Соботович, В. В. Тищенко, Л. І. Трофименко та ін.) та зарубіжних (О. М. Мастюкова, Н. С. Жукова, Т. Б. Філічева, Н. О. Чевельова, Г. В. Чиркіна та ін.) учених. Однак методичні аспекти організації та проведення логопедичних занять у спеціальному дошкільному навчальному закладі висвітлені у літературі недостатньо, що спонукало нас до створення відповідних розробок у цьому напрямку.

Виходячи з того, що провідною діяльністю дитини-дошкільника є гра, нами започаткований термін „ігри-заняття”, адже весь освітньо-виховний процес має відбуватися на основі ігрової діяльності, одночасно здійснюючи корекційно-розвивальний і навчально-пізнавальний вплив. У логопедичній групі з метою досягнення найбільш ефективних результатів корекційно-розвивальної роботи ігри-заняття з формування мовленнєвої компетентності доцільно будувати з урахуванням позицій психолінгвістичного та діяльнісного підходів.

Розрізняють наступні види логопедичних ігор-занять:

1. Фронтальні ігри-заняття проводяться з усіма дошкільниками групи. Такий вид ігор-занять проводиться у старшій групі для дітей із ЗНМ 1 раз на тиждень упродовж 30 хв.

2. Підгрупові ігри-заняття проводяться одночасно з 3–4 (5–6) особами за розкладом, складеним учителем-логопедом з урахуванням музичних, фізкультурних та ігор-занять вихователів. Учитель-логопед може проводити ігри-заняття, розподіляючи дітей на дві-три підгрупи. Паралельно вихователь проводить свої ігри-заняття, а з вільними дітьми групи перебуває помічник вихователя (згідно посадових обов’язків).

Тривалість підгрупових ігор-занять складає:

  • у групах для дітей із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ): а) молодшій – 10–15 хв. 2 рази на тиждень; б) середній – 15–20 хв. 2 рази на тиждень; в) старшій – 25–30 хв. 3 рази на тиждень;
  • у групах для дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ): а) середній – 20–25 хв. 2 рази на тиждень; б) старшій – 25–30 хв. 3 рази на тиждень;
  • у групах для дітей із заїканням: а) молодшій – 10–15 хв. 2 рази на тиждень; б) середній – 15–20 хв. 3 рази на тиждень; в) старшій – 20–25 хв. 3 рази на тиждень.

Підгрупи комплектуються як за рівнем мовленнєвого, так і за ступенем розумового розвитку, в залежності від завдань різних етапів навчання. Склад підгруп протягом року може змінюватись (перекомплектовуватись) в залежності від конкретних завдань, мети того чи іншого періоду навчання та індивідуальної успішності кожної дитини.

У всіх вікових групах під час фронтальних чи підгрупових ігор-занять доцільно проводити фізкультхвилинки тривалістю 1,5–2 хв.

3. Індивідуальні ігри-заняття проводяться з кожною дитиною групи зокрема 5 разів на тиждень. Тривалість ігор не повинна перевищувати 10–15 хв. Особливо на початкових етапах роботи вчителю-логопеду бажано замінювати індивідуальні ігри-заняття живим спілкуванням з дітьми, брати участь в організації та проведенні режимних моментів, прогулянок шляхом розучування рухливих ігор з мовленнєвими завданнями, що сприяє швидшому встановленню емоційного контакту з дошкільниками, налагодженню довірливих стосунків з кожною дитиною зокрема. На подальших етапах навчання індивідуальні ігри-заняття проводяться згідно з метою корекційно-розвивальної роботи відповідно до логопедичного висновку та конкретних корекційних завдань для тієї чи іншої дитини.

Пропонуємо орієнтовну схему аналізу логопедичної гри-заняття, в якій у вигляді таблиці окремими блоками виділені показники якості її проведення (див. табл. 1).

Таблиця 1

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРИ-ЗАНЯТТЯ

Анкетні дані

ВІДОМОСТІ ПРО ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА

прізвище, ім’я, по батькові вчителя-логопеда
місце роботи (ДНЗ, група)
кваліфікаційна категорія
педагогічне звання
стаж роботи

 

АНАЛІЗ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРИ-ЗАНЯТТЯ

блоки

показники відповідності

Загально-дидактичний

вік дітей (рік життя)
вид гри-заняття (фронтальна, підгрупова, індивідуальна)
етап логопедичної роботи
тема
корекційно-розвивальні та навчально-виховні цілі
місце в системі логокорекційної роботи
зв’язок з іншими іграми-заняттями

Структурно-організаційний

підготовка до гри-заняття (провітрювання, освітлення; добір наочного та мовленнєвого матеріалу, технічні засоби навчання)
налагодження контакту з дітьми
логіка побудови гри-заняття, зміна видів діяльності
основні етапи гри-заняття, їх взаємозв’язок
тривалість кожного з етапів
дидактичні вправи, багатоваріативні ігри з мовленнєвими завданнями
дотримання зміни рухового режиму, наявність фізхвилинки (-ок)
єдність ігрового сюжету
самостійна робота дошкільників
реалізація індивідуального підходу до дітей
підведення підсумків кожного з етапів гри-заняття

Змістовий

дотримання програмних вимог
виклад матеріалу від простого до складного
адекватність добору наочного (зовнішнє оформлення, відповідність віку та санітарно-гігієнічним вимогам) і мовленнєвого (якісна оцінка, відповідність віку) матеріалу, ефективність його використання
урахування індивідуальних мовленнєвих можливостей і психофізичних особливостей вихованців
вироблення у дітей мовленнєвої активності, виховання пізнавального інтересу
зв’язок із життям, практична спрямованість (до нового від раніше вивченого)
формування (уточнення, закріплення, актуалізація) знань, умінь, навичок
розвиток мовлення та інших психічних процесів
виховна спрямованість

Логокорекційний

формування фонетико-фонематичної складової мовлення (напрями)
розвиток лексичної складової мовлення (напрями)
удосконалення граматичної будови мовлення (напрями)
формування зв’язного мовлення (напрями)
навчання грамоти (напрями)
розвиток вищих психічних функцій
удосконалення моторних функцій
контроль учителя-логопеда за власним мовленням і правильним мовленням вихованців

Методичний

методи, прийоми, засоби, їх доцільність і різноманітність
характер перевірки знань
надання індивідуальної допомоги (вербальна / невербальна, за наслідуванням, з опорою на зразок)
виправлення мовленнєвих помилок вихованців (способи, етика учителя-логопеда)
способи володіння вчителем-логопедом увагою дошкільників
загальна педагогічна майстерність учителя-логопеда (самопрезентація, ставлення до дітей, рівень володіння українською мовою тощо)
творчі здобутки, що заслуговують на увагу та впровадження в роботу інших педагогів

Заключний

виконання наміченого плану роботи

результативність

тенденції в мовленнєвому та загальному психофізичному розвитку дітей

загальна якісна оцінка гри-заняття

побажання та рекомендації

Абсолютно всі педагоги мають пам’ятати, що будь-яка гра-заняття, запропонована дошкільникам у спеціальному дошкільному навчальному закладі компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення, паралельно меті, завжди повинна розвивати мовлення:

– проводитись на основі удосконалення окремих ланок мовної системи;

– знаходитись у тісному взаємозв’язку з розвитком інших психічних процесів;

– пов’язуватися з основними видами діяльності (ігровою, практичною, фізичною, трудовою, дослідницькою, зображувальною, творчою);

– враховувати зону актуального і найближчого розвитку дитини.

Література

  1. Рібцун Ю. В. Концептуальні підходи до організації ігор-занять в умовах логопедичної групи спеціального ДНЗ компенсуючого типу / Ю. В. Рібцун // Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання. – 2011. – № 4. –
    С. 6–9.
  2. Рібцун Ю. В. Науково-теоретичні аспекти професійної діяльності вчителя-логопеда / Ю. В. Рібцун // Логопед. – 2012. – № 1. – С. 4–11.
  3. http://www.logoped.in.ua/

У статті розкрито методичні аспекти організації та проведення ігор-занять у логопедичній групі, зокрема визначено основні види логопедичних ігор-занять, зазначено їх тривалість відповідно до вікових та мовленнєвих особливостей дітей, представлено таблицю з орієнтовною схемою аналізу логопедичної гри-заняття.

Ключові слова: спеціальна освіта, гра-заняття, логопедична група.

Ribtsun J. V. Methodological aspects of the organization games-training in speech therapy of a special preschool the compensatory type

The article showed the methodological aspects of the organization of games-training in group speech therapy of a special preschool the compensatory type.

Keywords: special education, games- training, speech therapy group.

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения

/ дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Вгору