ИГРАТЬ СЛОВОМ И В СЛОВЕ

© Рібцун Ю. В. Грати словом і в слові / Юлія Рібцун // Дошкіл. виховання. – 2005. – № 2. – С. 20–21.

ГРАТИ СЛОВОМ І В СЛОВІ

Юлія РІБЦУН,

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

Як відомо, головним завданням сучасного дошкільного освітньо-виховного закладу є всебічний гармонійний розвиток особистості дитини. Чільне місце в цьому процесі належить розвиткові мовлення дітей. Педагоги мають віднаходити ефективні форми, засоби та методи, спрямовані на покращення звуковимови в дошкільнят, збагачення словника, вдосконалення граматичної будови висловлювань, формування зв’язного мовлення, на розвиток пізнавальної активності й допитливості.

У дошкільному віці гра є провідним видом діяльності дитини, ефективним методом та однією з форм навчання та виховання, стимулюючи мовленнєву активність. Дітям завжди цікава будь-яка гра, тож вона набагато результативніша, ніж стандартні заняття.

Разом із тим кожний виховний засіб, і гра зокрема, буде ефективним, якщо виконуватимуться основні передумови успішного розвитку дитячого мовлення. А саме, коли будуть забезпечені:

  • загальний та фізичний розвиток дитини;
  • змістове життя, яке дає дітям значну кількість знань, вражень і переживань;
  • правильні мовні приклади дорослих;
  • достатня кількість посібників та іграшок, які стимулюють активне мовлення дошкільнят;
  • співпраця педагогів із батьками.

Тож якомога частіше варто грати з дітьми словом і в слові. Подаємо зразки ігор, які доцільно проводити з дітьми п’ятого – шостого років життя, що мають різні вади мовлення, а також із вихованцями масових дитсадків.

ТЕЛЕГРАФ

(Гра проводиться з підгрупою)

Мета: формувати в дітей навички складового аналізу та синтезу. Активізувати й збагачувати словник, розвивати слухову увагу, пам’ять, елементарне логічне мислення, інтерес до гри з елементами змагання, почуття колективізму.

Хід гри

Педагог просить дітей допомогти йому передати термінову телеграму лісовим птахам.

Слухав птах на дротах,

Як гуде телеграф,

Потім знявся, закричав:

– Телеграму я прийняв!

Передав телеграф,

Щоб ховався кожен птах,

Бо із півночі сюди

Йдуть зимові холоди.

(А. Качан)

Перший варіант

– Щоб навчитися передавати телеграму, треба уважно слухати мої слова й правильно ділити їх на склади. Коли я скажу слово, в якому лише один склад, то ви також стукнете пальцями по столу один раз. (Показує, як слід виконувати завдання). Скільки в слові буде складів, стільки разів ви й стукатимете.

Педагог називає слова, діти відстукують кількість складів у них. можна також плескати в долоні, підстрибувати, присідати, викладати певну кількість фішок тощо.

Другий варіант

– Цього разу за телеграфіста буде веселий дятлик. Він вимовлятиме перший склад якогось слова – дво- чи трискладового, а наступні склади вже відстукуватиме. Ви ж маєте дібрати закінчення цих слів.

Дятлик вимовляє перші склади слів, а діти закінчують їх. Наприклад: зи • (зи-ма), ли • (ли-жі), мо • (мо-роз), са • (са-ни), си • • (си-ни-ця), за • • (за-ме-тіль), бу • • (бу-руль-ка), хур • • • (хур-то-ви-на).

Допомога педагога:

  • використовуються реальні предмети (малюнки) й вимовляється перший склад слова-назви;
  • з довільної групи предметів (малюнків) дитина вибирає той, у назві якого є поданий склад, і відстукує кількість складів у цьому слові;
  • відстукуються слова з певних лексичних тем („Іграшки”, „Овочі”, „Дерева” тощо).

ОСЬ ТАКІ ТЯМКІ МАЛЯТА

(Гра проводиться фронтально)

Мета: вправляти дітей у суфіксальному словотворенні; в утворенні множини іменників; в утворенні спільнокореневих слів. Активізувати й збагачувати словник. Розвивати слухову пам’ять, логічне мислення (аналіз, синтез, порівняння), загальну моторику, швидкість реакції. Виховувати відчуття мови.

Хід гри

Діти вільно рухаються по груповій кімнаті (або на майданчику), імітуючи зимові розваги – катання на лижах, ковзанах, гру в сніжки, ліплення сніговика. Логопед промовляє закличку:

Ось такі прудкі малята –

В різні ігри люблять грати,

Раз, два, три – кожен стань, замри!

(Ю. Рібцун)

Діти зупиняються й завмирають у певних позах. Логопед продовжує:

Ось такі тямкі малята –

Вміють гарно все сказати.

Правильно відповідаєш –

І одразу „оживаєш”.

(Ю. Рібцун)

Пропонується завдання всім дітям. Якщо дитина, на яку вказав дорослий, правильно відповіла, вона „оживає” і рухається далі; коли ж ні – чекає на допомогу товаришів. Позаяк наприкінці гри неохопленими лишаються найслабші діти, то запитання до них мають бути значно легшими. На прохання дорослого дитині допомагає той, хто ще не відповідав. Коли відповідь була правильна, знову починають рухатись обоє.

Перший варіант

– Я назву великий предмет, а ви такий самий, але маленький, тобто скажете лагідно (ліс – лісок, вікно – віконце, книжка – книжечка…).

Другий варіант

– Я розпочну речення, а ви продовжите його. Слухайте уважно зразок: „У Сашка м’яч, а в дітей м’ячі”. („На тарілці яблуко, а в кошику… (яблука)”, „На руці рукавиця, а на руках… (рукавиці)”, „В роті цукерка, а в коробці… (цукерки)”).

Третій варіант

– Зараз ми пограємо так: я описуватиму предмет, ознаку, явище чи дію, а ви відгадуватимете мої загадки. Щоб було легше відгадувати, даю підказку: в кожній відгадці заховалося слово „сніг”.

  • Взимку пташка прилітає,

Що червоні груди має.

(Снігур)

(Ю. Рібцун)

  • Дуже люблять малюки

Взимку гратися в… (сніжки).

(Ю. Рібцун)

  • З неба падають пушинки,

Ніби зірочки… (сніжинки)

(Ю. Рібцун)

  • Швидко з гірки мчать малята

На санчатах і на лижах.

Раді зиму зустрічати,

Бо вона весела й … (сніжна).

(Ю. Рібцун)

  • Летять, летять сніжинки,

Вкривають ліс і сад.

Це явище природи

Назвали… (снігопад).

(Ю. Рібцун)

  • Як снігу намете багато,

Потрібна тут вона.

Нам сніг прибрати допоможе

Машина… (снігоочисна).

(Ю. Рібцун)

Пропонуються й інші опорні слова: сад, ліс, риба і т. д. гра проводиться на закріплення вивченого матеріалу, коли діти вже здатні швидко виконувати поставлені завдання.

ТВЕРДИЙ ГОРІШОК

(Гра проводиться фронтально)

Мета: вчити дітей утворювати відносні прикметники й активізувати вживання їх; ставити запитання до якісних прикметників (Який? Яка? Яке? Які?); узгоджувати іменники з прикметниками та числівниками у роді, числі та відмінку. Розвивати загальну моторику, гнучкість. Виховувати уважність у грі, моральні якості особистості.

Обладнання: стояки, натяжна гумова мотузка, іграшкова білочка, пластмасові грибочки, бутафорські горішки, натуральні шишки, кошик.

Хід гри

Логопед пропонує дітям іграшкову білочку й емоційно передає свій діалог із нею:

– Де ти, білочко, живеш?

Що ти, білочко, гризеш?

– У зимовому ліску,

У дуплі, у соснячку

Я гризу горішки,

І гриби, і шишки.

(Г. Демченко)

– У білочки й узимку чимало клопотів: доводиться стежити за тим, щоб у кубельці було тепло, й віднаходити підготовлені на зиму припаси. Самій важко впоратись, а ми можемо допомогти їй – назбирати на обід у кошик лісових дарів, які припасла білочка. Але зроблять це найсміливіші і найкмітливіші. Так, щоб дістати зі сховку сухих грибочків чи підняти шишку, доведеться пролізти під натягнутою мотузкою; щоб зірвати підвішений горішок – стати навшпиньки й підстрибнути; а ще треба виконати моє завдання. І лише потім можна класти знахідки до кошика.

Перший варіант

Логопед вимовляє словосполучення, а дитина, на яку він вказує, має утворити відносний прикметник: „Стіл із дерева. Отже, який він?” – „Дерев’яний”. Ваза зі скла – скляна і т. д.; або: шишка ялини, сосни – ялинова, соснова; насіння гарбуза – гарбузове тощо.

Другий варіант

Логопед називає якісний прикметник (чоловічого, середнього, жіночого роду; у множині), а дитина має поставити до нього запитання (Добрий – який?; чудова – яка; веселе – яке?; зелені – які?).

Третій варіант

Логопед починає речення, а дитина закінчує його, утворюючи родовий відмінок від ужитого іменника. („Під сосною лежить шишка, а на сосні багато… шишок”, „Таня взяла одне яблуко, а у вузі залишився десяток… яблук”).

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Вгору