ИГРА КАК СРЕДСТВО ЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ К ШКОЛЬНОМУ ОБУЧЕНИЮ ДЕТЕЙ ШЕСТОГО ГОДА ЖИЗНИ С НАРУШЕНИЯМИ РЕЧЕВОГО РАЗВИТИЯ

© Рібцун Ю. В. Гра як засіб лінгвістичної підготовки дітей до шкільного навчання / Ю. В. Рібцун // Дитячий садок. – 2012. – 29-21 серп. (653-655). – С. 37-39.

 

ГРА ЯК ЗАСІБ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ treatment of bph with cialis ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ШОСТОГО РОКУ ЖИТТЯ З ВАДАМИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

Ю. В. Рібцун, к.пед.н., с.н.с. лабораторії логопедії

Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

Світ щасливого дитинства… Останнім часом ці слова затьмарюються інтенсивним темпо-ритмом сьогодення та бажанням батьків із пелюшок ростити дитину вундеркіндом, тобто такою, що знає та вміє все. Поява та активне, часто й непотрібне, запровадження в освітній процес ранніх шкіл розвитку, ранніх методик навчання та виховання перетворюють дошкільне дитинство на безперервне навчання, а малих дошколяриків на дорослих школярів, які постійно засвоюють все нові й нові порції інформації. Іноді це призводить до того, що ще до вступу в школу дітям вже набридло навчатися.

Особливо це стосується дітей із вадами мовленнєвого розвитку, адже вони досить часто мають не лише порушення мовлення, а й недостатній рівень уваги та пам’яті, і як наслідок – труднощі у здійсненні мисленнєвих операцій (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації), недостатнє вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, специфічні особливості в емоційно-вольовій сфері (плаксивість, негативізм, замкненість, сором’язливість тощо). Все вищеозначене негативно впливає на лінгвістичну підготовку таких дітей до шкільного навчання. Навіть на сьомому році життя у дітей із мовленнєвими вадами відмічається знижений інтерес до навчання, пасування перед труднощами, перевага власних потреб і бажань над соціальними нормами та правилами, що свідчить про необхідність пошуку нових форм і методів освітньо-виховної роботи, пролонгованого терміну перебування таких дітей в умовах спеціального дошкільного навчального закладу компенсуючого типу.

Як же зробити так, щоб продовжити період щасливого безтурботного дитинства, час активних пошуків і пізнання? Відповідь на це, здавалося б, нелегке запитання проста: навчайте, граючись, адже тільки в процесі гри відбуваються зміни у психічній і соціальній сфері дитини та здійснюється підготовка до переходу на новий, вищий щабель її розвитку [1, 3].

Діти старшого дошкільного віку з мовленнєвими вадами часто гіперактивні, вони не можуть всидіти на місці, відволікаються. У дошкільному навчальному закладі, в школі, вдома діти постійно чують: „Сядь! Не бігай! Не крутися! Заспокойся!” тощо. Проте найкраще засвоєння нової інформації дітьми з порушеннями мовлення відбувається саме в русі, ненав’язливо, у формі гри. Саме рухова активність дозволяє запустити рух мозкової діяльності, адже в ній активізуються усі вищі психічні процеси, у т. ч. й мовлення. Кожна рухлива гра має свої певні правила як щодо рухів, так і стосовно виконання корекційного (мовленнєвого) завдання, що, в свою чергу, організує дитину, робить її поведінку контрольованою. Рухлива гра допомагає зняти нервово-психічне напруження, виховує спритність, вправність, цілеспрямованість, швидкість реакції, навички колективізму.

Нами вже багато років поспіль розробляються рухливі, дидактичні та сюжетно-рольові корекційно-розвивальні багатоваріативні ігри з мовленнєвими завданнями, що сприяють комплексному впливу на виправлення мовленнєвих вад у дітей [2, 4, 5]. У цій статті представимо рухливі багатоваріативні ігри з мовленнєвими завданнями з корекції фонетико-фонематичної складової мовлення, які можна проводити як фронтально, так і з підгрупою. Ігри розраховані на дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з фонетико-фонематичним (ФФНМ) і загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) (ІІІ–ІV рівень мовленнєвого розвитку).

Непосиди

Гра проводиться фронтально.

Мета: Вправляти в диференціації голосних і приголосних звуків, які вимовляються дітьми правильно; у ходьбі по колу.

Розвивати слухове сприймання, увагу, пам’ять, мисленнєві операції (аналіз, порівняння), слуховий контроль, почуття ритму, загальну моторику.

Виховувати навички самоконтролю, швидкість реакції.

Словникова робота: закріплення понять: „голосний”, „приголосний”, „твердий”, „м’який”, „глухий”, „дзвінкий звук”.

Хід гри:

Вчитель-логопед читає віршик:

Ми по колу крокували,

Звуки вміло визначали:

Чули [с] – то присідали.

[З] – всі руки піднімали.

(Ю. Рібцун)

Діти йдуть по колу. Учитель-логопед у помірному темпі називає ряд звуків. Коли діти почують перший із вказаних звуків – присідають, другий – піднімають руки над головою.

Педагог може варіювати рухи, змінювати завдання.

Щука

Гра проводиться фронтально.

Мета: Вправляти в частковому звуковому аналізі.

Активізувати номінативний і предикативний словник.

Розвивати слухове сприймання, фонематичні процеси (фонематичне сприймання, слухову увагу, пам’ять), мисленнєві операції (аналіз, порівняння), ручну моторику.

Виховувати швидкість реакції.

Обладнання: наголовник щуки, м’яч.

Словникова робота: уточнення категоріального рівня іменників і дієслів.

Хід гри:

Діти стають в шеренгу. Вчитель-логопед знайомить дітей із правилами гри:

– Ви, діти, будете хвильками, які передають м’яч один одному, виконуючи завдання. Виконувати його треба швидко і правильно. Хто виконав завдання правильно, робить крок уперед, ні – залишився стояти на місці. Наступного разу, коли відповідь буде правильною, також робіть крок уперед. Щука повинна бути дуже уважною і не пропустити неправильну відповідь.

А зараз лічилкою виберемо щуку:

Упіймав Івасик рибу,

Але витягнути – мука!

Бо сердита і велика

На гачок зловилась щука.

(І. Січовик)

Вчитель-логопед одягає наголівник щуки, читає вірш:

Мимо лісу, мимо дач

Гарний плив по річці м’яч.

Побачила щука:

– Що воно за штука?

Стала хапати –

Не може впіймати.

Швидко ти відповідай –

Щуці м’яч не віддавай.

(Ю. Рібцун)

На останні слова дитина, в руках якої опинився м’яч, виконує мовленнєве http://cialisdosage-storeonline.com/ завдання педагога, а дитина-щука контролює правильність його виконання.

Варіант buy generic viagra online 1.

М’яч передавай, живий (неживий) предмет називай (кішка, ворона, змія, метелик, карась).

Варіант 2.

М’ячик один одному будете передавати, слово зі звуком [р] ([с], [ш]) називати (ранець, картина, курка, комар, трактор).

Варіант 3.

М’яч передавай, дію (ознаку) предмета називай (йти, бігти, стрибати, літати, плавати).

Що (кого) побачив зайчик?

Гра проводиться з підгрупою.

Мета: Вправляти дітей у повному звуковому аналізі та синтезі; у вмінні відмінювати та правильно вживати іменники у знахідному відмінку однини у значенні прямого об’єкта.

Активізувати номінативний словник.

Розвивати слухове сприймання, увагу, пам’ять, мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Виховувати витримку, вміння уважно слухати товариша.

Обладнання: іграшковий зайчик, предметні картинки з різних родо-видових груп.

Словникова робота: уточнення категоріального рівня іменників на позначення істот і неістот.

Підготовча робота:

– проспівування голосного у закритому складі (а-а-а–в);

– виділення звуків у відкритому складі (м-м–у-у);

– чітка роздільна вимова приголосного i голосного (г–а);

– синтез односкладових слів із закритим складом (с-о-м);

– синтез закритих складів зі збігом приголосних (а(и)-р-к, і-с-т, а-н-к);

– синтез відкритих складів із збігом приголосних (с-т-о(і), д-р-а(у), п-л-е(а);

– синтез односкладових слів із закритим складом зі збігом приголосних (слон, кріт, грак).

Аналогічна послідовність зберігається при роботі над багатоскладовими словами.

Хід гри:

Варіант 1.

Вчитель-логопед показує дітям іграшкового зайчика і читає вірш:

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Вийшов зайчик погулять.

Що (кого) побачив зайчик,

Зайчик-пострибайчик?

– Ось кого зайчик побачив (показує на картинки, що стоять на дошці тильною стороною). Чи знаєте ви, хто на них зображений? На них звірята – друзі зайчика. Чи хотілось би вам побачити їх? Зараз хтось із вас піде до дошки, візьме одну картинку, сам уважно розгляне її, і, не показуючи вам, назве почергово всі звуки, із яких складається назва тварини. Той з вас, хто буде найуважніше слухати звуки, з яких складається назва звірятка, відразу здогадається, кого ж побачив зайчик.

Спочатку вчитель-логопед викликає того з дітей, хто спроможний безпомилково виконати поставлене завдання. Дитина сама розглядає зображення, почергово промовляє звуки у назві предметної картинки (б’, і, л, к, а). Учитель-логопед слідкує, щоб дитина завчасно не показала картинку товаришам і правильно, послідовно назвала всі звуки.

– Хто зображений на картинці? (білка) Так кого побачив зайчик? (білку)

Якщо товариші відповіли вірно, дитина повертає картинку лицьовою стороною і сідає на місце. Коли виставлені всі картинки, вчитель-логопед запитує:

– Кого побачив зайчик? Як можна назвати цих тварин? (дикі тварини, звірі) Де зайчик міг побачити диких тварин? (у лісі, зоопарку)

Діти аргументують свої твердження.

Варіант 2.

Дитина вибирає картинку із зображенням звірятка. Не показуючи її дітям, рухами, мімікою зображує його. Інша дитина, яка впізнала звірятко, повинна назвати його, почергово називаючи звуки (б’, і, л, к, а), аргументувати свій здогад (Це білка. Вона маленька. У неї маленькі вушка і великий пухнастий хвіст. Вона стрибає, гризе горішки, збирає грибочки).

Варіант 3.

Діти вільно рухаються по груповій кімнаті, імітуючи рухи якоїсь тварини. Педагог почергово звертається до кожного, запитуючи: „Ти хто? Як тебе звати?”. Дитина відповідає, почергово називаючи звуки у назві зображеної нею тварини (к, а, б, а, н). Діти визначають назву тварини.

Допоможи Буратіно

Гра проводиться з підгрупою.

Мета: Закріплювати навички повного звуко-буквеного аналізу та синтезу.

Активізувати номінативний словник.

Розвивати зорове, слухове сприймання, увагу, пам’ять, мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння), вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

просторову орієнтацію, дрібну моторику.

Виховувати елемент змагання, моральні якості особистості.

Обладнання:

– демонстраційний: лялька Буратіно, валіза;

– роздатковий: предметні картинки, з тильної сторони яких написані слова з пропущеною буквою.

Хід гри:

Розповідь учителя-логопеда: „Буратіно збирався в подорож. Як не прагнула Мальвіна привчити Буратіно до порядку, нічого не вийшло. Ось і зараз усі його речі розкидані по всій кімнаті. Давайте, діти, допоможемо Буратіно зібрати речі. Хто знайде будь-яку річ Буратіно, спочатку має вставити пропущену букву в її назві та прочитати її, а потім сказати, чи знадобиться ця річ Буратіно у подорожі”.

Діти знаходять предметні картинки, читають слова, вписують пропущені букви, визначають, чи потрібна ця річ у подорожі, аргументують свої твердження.

Пухнасті зайчики

Гра проводиться cialisdosage-storeonline фронтально.

Мета: Формувати навички складового аналізу та синтезу.

Вправляти дітей у поділі на склади слів різної складності.

Активізувати номінативний cialis viagra vs словник.

Розвивати слухову увагу, пам’ять, мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння, класифікацію, узагальнення), координацію рухів.

Виховувати уважність, кмітливість.

Обладнання: обручі (горбочки), нагрудники із зображенням зайчиків.

Словникова робота: уточнення понять: „склад”, „слово”.

Хід гри:

Всі діти – зайченята – стоять у колоні. Перед ними – обручі. Вчитель-логопед читає вірш:

Ми – пухнасті зайченята –

Дуже любимо стрибати.

По лісочку тик-тик,

По горбочках стриб-стриб!

Стриб туди та стриб сюди –

Ділим слово на склади.

(Ю. Рібцун)

Варіант 1.

Учитель-логопед називає слово. Дитина, промовляючи його по складах, стрибає з обруча в обруч, тобто ділить слово на склади.

Варіант 2.

Дитина називає слово за завданням учителя-логопеда (до певної видо-родової групи: стіл, ша-фа, по-ли-ця, е-та-жер-ка), ділить його на склади.

Варіант 3.

Учитель-логопед дає завдання кожній дитині згадати слова з певною кількістю складів. Діти стрибають з обруча в обруч, перевіряючи правильність виконання завдання.

Отже, саме гра для дітей дошкільного віку, особливо з мовленнєвими порушеннями, є найефективнішим засобом їх навчання та виховання, провідною діяльністю, під час якої коригується та розвивається мовлення та особистість у цілому. Тільки завдяки триєдності в організації ігор, а саме: багатоваріативності, яскравої наочності, використання віршованих мініатюр, дозволяє досягти найкращих результатів за досить короткий проміжок часу. Саме завдячуючи багатоваріативним іграм у цікавій та доступній для дошкільнят формі може коригуватися й уточнюватися їх звуковимова, розвиватися фонематичні процеси, збагачуватися лексика, удосконалюватися граматична будова, формуватися зв’язне мовлення, навички вирішення проблемно-пошукових ситуацій, відбуватися позитивні зрушення в пізнавальній та емоційно-вольовій сфері, що стане якісною лінгвістичною підготовкою до шкільного навчання.

Рекомендована література:

  1. Рібцун Ю. В. Використання творчих ігор у роботі вчителя-логопеда / Ю. В. Рібцун // Педагогіка здоров’я: зб. наук. пр. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. / за заг. ред. акад. І. Ф. Прокопенка. – Х. : ХНПУ ім. cialis dosage Г. С. Сковороди, 2012. – С. 414–419.
  2. Рібцун Ю. В. Мовленнєві намистинки для маленької дитинки : навч.-метод. посіб. – К. : Літера, 2010. – 160 с.
  3. Рібцун Ю. В. Організація та проведення у логопедичній групі ігор з правилами // Сучасні проблеми логопедії та реабілітації : матер. І Всеукр. наук.-практ. конф., 7–8 лютого 2012 р., м. Суми. – Суми : Вид-во СуДПУ імені А. С. Макаренка, 2012. – С. 47–53.
  4. Рібцун Ю. В. Словничок для діточок : метод. посіб. – К. : Світич, 2012. – 136 с.
  5. http://www.logoped.in.ua/

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Вгору