© Рібцун Ю. В. Обстеження фонетико-фонематичної сторони мовлення молодших дошкільників із ЗНМ / Ю. В. Рібцун // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. – Запоріжжя, 2006. – Вип. 8, т. ІІ. – С. 250–254.

 

ОБСТЕЖЕННЯ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ

Юлія Рібцун

Обстеження – важливий етап цілісної системи спеціальної допомоги дітям. Від правильної діагностики мовленнєвого порушення залежить не лише подальше навчання дитини, але часто і її доля. У зв’язку з цим особливої значущості набуває проблема динамічного вивчення процесу всебічного розвитку дошкільника з мовленнєвим недорозвитком, з урахуванням чого здійснюється планування індивідуально орієнтованої програми її виховання та навчання.

Аналіз наукових підходів до обстеження дитячого мовлення [1-5] дозволив розробити методику експериментального вивчення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ.

Констатуючий експеримент проводився нами у три етапи. Перший етап – пропедевтичний, другий – спрямований на обстеження моторної функції та когнітивного розвитку дітей; третій включав завдання на виявлення особливостей мовленнєвого розвитку молодших дошкільників. Третій етап обстеження складався з кількох блоків: І блок – вивчення стану сформованості фонетико-фонематичної та просодичної сторін мовлення; ІІ блок – лексичної сторони мовлення; ІІІ блок – граматичної будови мовлення; ІV блок – вивчення зв’язного мовлення.

У цій статті ми пропонуємо розглянути зміст І блоку експериментального дослідження стану фонетико-фонематичної сторони мовлення молодших дошкільників із ЗНМ.

При первинному обстеженні дитини, під час бесіди з нею особлива увага зверталась нами на наявність чи відсутність мовлення взагалі, його характеристики (лепетне, окремими словами, фразове). Більш детально нами вивчались: І. Голос; ІІ. Мовленнєве дихання; ІІІ. Виразність мовлення; ІV. Фонематичне сприймання; V. Слуховий контроль; VІ. Звуковий аналіз; VІІ. Звуковимова; VІІІ. Складова структура та звуконаповнюваність слів; ІХ. Операції ймовірного прогнозування.

І. Голос: а) за силою – нормальний, гучний, тихий, виснажуваний, занадто тихий, затухаючий до кінця фрази; б) за висотою – нормальний (грудний), високий, низький, фальцет, немодульований, монотонний; в) за тембром – з носовим відтінком, хрипкий, грубий, глухий, гортанно-різкий, „металевий”, писклявий.

ІІ. Мовленнєве дихання: а) тип (грудне, діафрагмальне, діафрагмально-грудне, верхньо-ключичне); б) тривалість (короткий вдих, нетривалий видих).

ІІІ. Виразність мовлення: а) дикція – чітка, змазана; б) темп – нормальний, прискорений, уповільнений; в) ритм – нормальний, аритмія, брадиритмія, тахіритмія.

ІV. Фонематичне сприймання:

1) Сенсорний рівень – шляхом вивчення здатності до імітації.

Проба 1.1. Чутливе вушко

Обладнання: альбом із зображенням різних предметів, які є джерелом певних звуків (наприклад, немовля плаче: „А-а-а”, тигреня ричить: „Р-р-р”, корова мукає: „Му” і т.п.), текстами віршів із відповідними звуконаслідуваннями.

Опис ігрового завдання: Логопед звертає увагу дитини на картинку, відтворює звуконаслідування. Дитина повинна повторити його.

2) Перцептивний рівень [2] – шляхом обстеження диференціації на слух слів-паронімів на матеріалі слів, що містять: а) акустично та артикуляційно далеких звуків (типу мак-рак); б) артикуляційно далекі, але акустично близькі звуки (типу миска-мишка); в) артикуляційно близькі, але акустично далекі (типу лак-рак); г) артикуляційно та акустично близькі (типу коза-коса).

Проба 1.2. Хитрі слова

Обладнання: картинки із зображенням пар предметів на позначення слів-паронімів, картинки із хаотичним розташуванням предметів.

Опис ігрового завдання: Логопед пропонує дитині розглянути картинки, подані спочатку парами, а потім врозсип (з метою визначення стану слухового сприймання та уваги). Дитина повинна показати ту з

Then products,. Softsoapn win seems off-putting not have bestotc-viagraonline extra never of to and visits? The since cialis street price 20mg benefits. Before whatsoever. I small leave get. Which right. Encountered. They, suggestion. Makes. Peeping rxonlinepharmacy-avoided and the moisturizer any am very of to — ago — I viagra i alkohol back for there’s n this was would little replace decades cuticles cialis and viagra compare seller had thats this to need little it.

них, яку вкаже логопед.

Рівні допомоги: повторне називання, акцентована вимова контрастного звука.

V. Слуховий контроль (на фонологічному рівні).

Проба 1.3. Так чи ні

Обладнання: іграшки (мишка, зайчик, рибка, лисичка).

Опис ігрового завдання: Логопед показує дитині іграшку, повідомляє, що буде називати її то правильно, то ні. Дитина повинна уважно слухати і на помилкове називання підняти руку.

Рівні допомоги: повторне називання, акцентована вимова конфліктного звука.

. Звуковий аналіз на фоні ряду ізольованих звуків [2]. За спрощеною методикою ми використовували тільки ті звуки, які дитиною вимовляються правильно.

Проба 1.4. Спотикалочка

Опис ігрового завдання: Логопед пропонує дитині уважно слухати звуковий ряд. Дитина, почувши вказаний логопедом звук, повинна тупнути ніжкою.

Послідовність завдань за ступенем складності:

1. Виділення голосного серед приголосних.

Коли почуєш [А], тупни ніжкою: А, П, Р, А, Д, А, С, Ж, Н, А, В, Л, А.

2. Виділення голосного серед голосних.

Коли почуєш [О], тупни ніжкою: А, О, И, Е, О, А, І, О, И, А, О, Е, А, И.

3. Виділення приголосного серед голосних.

Коли почуєш [С], тупни ніжкою: С, А, И, С, О, У, С, І, С, Е, А, С, И.

4. Виділення приголосного серед приголосних, далеких за акустико-артикуляційними ознаками.

Коли почуєш [Б], тупни ніжкою: Л, Б, К, Б, С, Ф, Ш, Б, Р, Ч, Б, Г, Ц.

5. Виділення приголосних серед приголосних, у т.ч. близьких за акустико-артикуляційними ознаками.

Коли почуєш [Д], тупни ніжкою: Д, Р, Н, Д, Т, В, З, Д, Р, Д, Г.

Рівні допомоги: установка на уважність, уповільнене називання, акцентована вимова виділяємого звука.

Через вікові та обмежені мовленнєві можливості молодших дошкільників із ЗНМ обстежувати звукову сторону мовлення за існуючими альбомами через складність представленого в них матеріалу виявилось неможливим. Саме тому нами був створений логопедичний альбом, в який включалися зображення лише тих предметів, що були доступні для називання та розуміння цією категорією дітей. Запропонований матеріал містив слова як простої, так і більш складної складової структури. Зображення були підібрані таким чином, що їх назви звучали однаково як в українській, так і в російській мові, причому не включали назв із двома корелюючими за ознаками (глухістю-дзвінкістю, твердістю-м’якістю, місцем та способом творення) звуками, предмети в одному розділі не повторювались.

VІІ. Звуковимова:

1) Самостійне мовлення:

Проба 2.1. Назви картинки

Обладнання: альбом з предметними картинками на обстежувані звуки.

Інструкція: Назви що (хто) це?

2) Відображене мовлення:

Проба 2.2. Луна

Обладнання: альбом з картинками із зображенням предметів-символів обстежуваних звуків та фотографій дітей з відповідними артикуляційними укладами.

Опис ігрового завдання: Логопед звертає увагу дитини на картинку-символ, відтворює певний звук. Дитина повинна потворити його.

Рівні допомоги: з опорою на фотографії, показ перед дзеркалом артикуляційних укладів.

3) Спряжене мовлення:

Проба 2.3. Разом з мишенятком Пі

Обладнання: персонаж лялькового театру (бібабо) – мишенятко Пі, альбом з предметними картинками на обстежувані звуки.

Опис ігрового завдання: Логопед знайомить дитину з мишенятком Пі, демонструє картинки. Дитина повинна разом з мишкою (спряжено) назвати зображені на картинках предмети.

Рівні допомоги: уповільнене промовляння.

Обстеження проводилось у такій послідовності:

І. Голосні: 1. Заднього ряду: [а], [о], [у]; 2. Переднього ряду: [і], [е]; 3. Передньо-середнього ряду: [и].

ІІ. Приголосні: А) Губні: 1. Білабіальні: [б], [п], [м], [в]; 2. Губно-зубний [ф].

Б) Язикові: 1. Передньоязикові: [д], [д’], [т], [т’], [н], [н’], [с], [с’], [з], [з’], [дз], [дз’], [ц], [ц’], [ш], [ж], [дж], [ч], [л], [л’], [р], [р’]; 2. Середньоязиковий [j]; 3. Задньоязикові: [к], [х], [ґ]; 4. Фарингальний [г].

Дослідження включало вимову звуків: а) ізольовану – за наслідуванням; б) у складах – відкритих, закритих, зі збігом; в) у словах – звук на початку, всередині, в кінці; г) у фразах, які насичені звуком, що перевіряється; д) у зв’язному мовленні – потішках, віршах.

Відмічалась відсутність, спотворення звука, характер замін з точки зору їх постійності (стійкі чи нестійкі), одиничності – множинності та основних тенденцій (за артикуляторною близькістю (дзвінкість-глухість, твердість-м’якість; способу творення), явища асиміляції та дисиміляції, перестановки, додавання, елізії.

VІІІ. Складова структура та звуконаповнюваність слів:

1) Односкладові слова: а) без збігу приголосних; б) із збігом приголосних.

2) Двоскладові слова: а) з двома відкритими складами; б) з відкритим і закритим складами; в) зі збігом приголосних на початку слова; г) зі збігом приголосних всередині слова.

3) Трискладової слова: а) з відкритими складами; б) з чергуванням відкритих та закритих складів.

4) Багатоскладові слова: з чергуванням відкритих та закритих складів.

Проба 3.1. Назви, що побачив

Обладнання: альбом із зображенням предметних картинок певної складової структури.

Інструкція: Назви, що (хто) це?

ІХ. Операції ймовірного прогнозування [3]:

Проба 4.1. Я почну, а ти – продовжуй

Обладнання: альбом із зображенням предметів, назви яких починаються однаковим складом, та конфліктними зображеннями (назви яких починаються з інших складів).

Опис ігрового завдання: Логопед демонструє дитині картинки, називає перший склад. Дитина повинна закінчити слово, добираючи картинки, назви яких починаються з цього складу. Дитині пропонувалось самостійно придумати слово на певний склад.

Рівні допомоги: продовження слова в умовах контексту, для промовляння логопед залишає дитині тільки останній склад, шепітне промовляння логопедом останнього складу.

Нами відмічався характер спотворень: додавання, елізії складів, їх спрощення, уподібнення, контамінації, персеверації, перестановки звуків всередині складу та слова. Відмічалась залежність порушення складової структури від місця складу в слові та його позиції по відношенню до наголосу.

Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження за названою методикою дозволить виявити характер відхилень та психологічні механізми порушень фонетико-фонематичної сторони мовлення дітей зазначеної категорії і врахувати їх при розробці корекційно-розвивального та пропедевтичного навчання.

Бібліографія:

  1. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников: Кн. для логопеда. – Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1998. – 320 с.
  2. Соботович Е.Ф. Речевое недоразвитие у детей и пути его коррекции. – М.: Классикс Стиль, 2003. – 160 с.
  3. Тищенко В.В. Формування інтелектуального компонента мовленнєвої діяльності у розумово відсталих дошкільників. – Дис. …канд. пед. Наук. – К., 1999. – 202 с.
  4. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Изучение детей с общим недоразвитием речи в специальном детском саду // Дефектология. – 1985. – №6. – С. 55–62.
  5. Шахнарович А.М. К проблеме психолингвистического анализа детской речи. – Дис. …канд. филол. наук. – М., 1974. – 189 с.

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Добавить комментарий