© Рібцун Ю. В. Сучасний підхід до розробки навчально-методичного забезпечення у роботі з молодшими дошкільниками із ЗНМ / Ю. В. Рібцун // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. – К., 2009. – Вип. 11. – С. 214–219

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РОЗРОБКИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У РОБОТІ З МОЛОДШИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ ІЗ ЗНМ

Рібцун Ю. В.

Згідно з наміченими шляхами модернізації освітньої галузі сучасні реформаційні процеси потребують конструктивно нового підходу до навчально-виховного процесу дошкільних навчальних закладів, особливо таких, що мають корекційно-розвивальну спрямованість.

Проблема удосконалення спеціальної дошкільної освіти в Україні стала поштовхом для реорганізації педагогічного процесу і в групах для дітей із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ). Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 240/165 від 27.03.2006 р. у дошкільних навчальних закладах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення почали функціонувати групи для дошкільників, які досягли дворічного віку. У більшості з цих дітей до трирічного віку спостерігається затримка мовленнєвого розвитку різної, а іноді й нез’ясованої, етіології.

Проблемі розвитку мовлення та мовленнєвої діяльності дитини в цілому присвячені численні дослідження, у яких вказується на різноманітні вади сформованості всіх її сторін, форм, видів, механізмів та операцій (Р. Є. Левіна, О. М. Мастюкова, Є. Ф. Соботович, Т. Б. Філічева, Н. О. Чевельова та ін.). Проте питання формування мовлення у молодших дошкільників із ЗНМ практично не розглядались, хоча й існують окремі дані, які мають розрізнений характер. Процес формування мовлення дітей четвертого року життя із ЗНМ розглядався з позицій загального підходу до вивчення мовленнєвої функції, котрий не враховує диференційованої структури комунікативного і лінгвістичного компонентів мовленнєвої діяльності та окремих складових, а також специфіку їх порушень у дітей.

Використання психолінгвістичного вчення про структуру мовленнєвої діяльності дозволило виявити диференційовані механізми мовленнєвих порушень і на цій основі розробити систему корекційно-розвивального навчання з розвитку мовленнєвої функції у зазначеної категорії дітей. Застосування міждисциплінарного підходу дозволило підвищити ефективність діагностичної, прогностичної, корекційної та профілактичної роботи з дітьми четвертого року життя із ЗНМ.

Підґрунтям змісту і методики корекційно-розвивального навчання молодших дошкільників із ЗНМ стали наступні теоретичні положення:

  • формування усного мовлення має відбуватися на основі удосконалення та розвитку окремих ланок мовної системи; позитивні зрушення в одній з них призводять до покращення дитячого мовлення в цілому;
  • розвиток мовлення повинен здійснюватися у певній послідовності – від елементарних форм до розгорнутого мовлення;
  • становлення усного мовлення має знаходитись у тісному взаємозв’язку з мовленнєвою та пізнавальною діяльністю;
  • формування експресивного мовлення відбувається на основі розвитку імпресивного мовлення.

З урахуванням вищезазначених положень був створений програмно-методичний комплекс „Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ”.

Програмно-методичний комплекс складається з 5 розділів:

1. Характеристика мовленнєвого розвитку дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ.

2. Організація корекційно-розвивальної роботи у групах для дітей четвертого року життя із ЗНМ.

3. Програма корекційного навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ.

4. Методичні рекомендації щодо корекційного навчання з розвитку мовлення молодших дошкільників із ЗНМ.

5. Ігри та вправи з розвитку мовлення молодших дошкільників із ЗНМ.

У першому розділі подано загальну характеристику мовлення молодших дошкільників із ЗНМ, розкрито особливості лексичної, граматичної та фонетико-фонематичної складових мовлення дітей зазначеної категорії, окреслені закономірності формування мовлення у процесі нормального розвитку та за умов дизонтогенезу.

Нами з’ясовано, що загальний недорозвиток мовлення у молодших дошкільників проявляється, насамперед, в обмеженості словникового запасу, труднощах його актуалізації, різкому розходженні обсягу активного і пасивного словника, неточному вживанні слів, численних вербальних парафазіях, не сформованості семантичних полів, експресивному та імпресивному аграматизмах.

Так званий неускладнений варіант загального недорозвитку мовлення характеризується відсутністю грубих уражень центральної нервової системи, але при цьому у 61% молодших дошкільників спостерігаються недостатня регуляція м’язового тонусу, неточність рухових диференціювань, деяка емоційно-вольова незрілість, слабка регуляція довільної діяльності і т.п.

Ускладнений варіант ЗНМ характеризується тим, що власне мовленнєвий дефект супроводжується рядом неврологічних та психопатологічних синдромів (цереброастенічний, неврозоподібний, синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску, рухових розладів тощо). Дітям четвертого року життя властива низька працездатність, моторна незграбність, порушення окремих видів гнозису та праксису і т.д.

Грубий і стійкий недорозвиток мовлення спостерігається у 8% молодших дошкільників і характеризується наявністю уражень мовленнєвих зон кори головного мозку (це, як правило, діти з моторною алалією).

До молодшої логопедичної групи зараховуються діти, які неоднорідні за рівнем сформованості засобів та рівнів спілкування, ступенем комунікативних умінь.

З’ясовано, що тільки 48,0% молодших дошкільників із ЗНМ користуються вербальними засобами спілкування, переважна ж більшість дітей спілкуються невербально. У дітей четвертого року життя переважають предметно-дійовий (52,0%) та емоційно-мовленнєвий (24,0%) рівні спілкування; тактильно-емоційний рівень спостерігається у 8,0% дошкільників, поєднання тактильно-емоційного з емоційно-мовленнєвим спілкуванням відмічається у 16,0% дітей. Відзначається, що тактильно-емоційний рівень спілкування є характерним для категорії дітей з важкою церебральною патологією та хромосомними захворюваннями.

У процесі проведеного дослідження за ступенем комунікабельності було виділено групи дітей, яким притаманне:

  • активне спілкування (легко встановлюють контакт, проявляють ініціативу (4,0%);
  • стійке спілкування (контактують протягом усього часу спілкування, але потребують періодичної активізації з боку дорослого (8,0%);
  • нестійке спілкування (відбувається тільки за рахунок активізації з боку дорослого (52,0%);
  • вибіркове спілкування (дитина контактує тільки з тими, хто викликав довіру та особисті симпатії (20,0%);
  • негативізм (дитина категорично відмовляється від контактів (16,0%).

Ми оцінювали загальну характеристику мовлення дітей четвертого року життя із ЗНМ за такими критеріями:

1. Характер імпресивного мовлення:

  • відсутнє (4,0%);
  • окремі слова (8,0%);
  • окремі речення (20,0%);
  • тексти (68,0%).

2. Характер експресивного мовлення:

  • відсутнє (12,0%);
  • лепетне мовлення (12,0%);
  • мовлення окремими словами (56,0%);
  • фразове мовлення (20,0%).

У розділі „Організація корекційно-розвивальної роботи у групах для дітей четвертого року життя із ЗНМ” розкрито організацію роботи вчителя-логопеда у молодшій групі для дітей із ЗНМ, умови створення предметно-розвивального середовища, специфіку використання наочності у роботі з молодшими дошкільниками із ЗНМ, окреслено форми взаємозв’язку роботи вчителя-логопеда та вихователів, роботи вчителя-логопеда з батьками, роботи практичного психолога у молодшій логопедичній групі для дітей із ЗНМ.

Ми передбачаємо, що організація предметно-розвивального середовища в умовах молодшої логопедичної групи забезпечить:

  1. Прискорення процесу адаптації дітей до умов дошкільного навчального закладу.
  2. Підвищення інтересу, вироблення мотивації до співпраці через ігрову діяльність.
  3. Створення сприятливих умов для проведення ефективної логопедичної роботи.
  4. Встановлення взаємозв’язку у роботі вчителів-логопедів, вихователів та батьків.

У розділі „Програма корекційного навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ” у вигляді таблиці розкрито зміст корекційно-розвивального навчання і окреслено вимоги до знань та умінь молодших дошкільників із ЗНМ.

У розділі „Методичні рекомендації щодо корекційного навчання з розвитку мовлення молодших дошкільників із ЗНМ” зазначено орієнтовний календарний план логопедичних занять, послідовно викладено методику розвитку мовлення та шляхи її реалізації за основними змістовими лініями в таких напрямах: налагодження невербального контакту з дорослим (підготовча робота), розвиток лексичної складової мовлення, формування граматичної будови мовлення, удосконалення фонетико-фонематичної складової мовлення та розвиток зв’язного мовлення.

У дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ без спеціально організованої логопедичної допомоги не відбувається спонтанного розвитку усного мовлення, тому було розроблено методику корекційно-розвивальної роботи з дітьми четвертого року життя, яка б охоплювала як імпресивну, так і експресивну сторони мовлення.

Нами виділено 5 основних етапів корекційно-розвивального навчання молодших дошкільників із ЗНМ:

  1. Підготовчий етап (немовленнєвого спілкування).
  2. Розвиток лексичної сторони мовлення.
  3. Формування граматичної будови мовлення.
  4. Удосконалення фонетико-фонематичної сторони мовлення.
  5. Розвиток зв’язного мовлення.

У п’ятому розділі представлені фрагменти занять, ігрові завдання та вправи з розвитку мовлення, що можуть бути використані як учителем-логопедом, так і вихователями.

Таким чином, нами представлено систему корекційно-розвивального навчання молодших дошкільників із ЗНМ, яка розрахована на вчителів-логопедів дошкільних навчальних закладів. Зазначимо, що окремі матеріали комплексу можуть використовувати у своїй роботі вихователі загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу та студенти педагогічних вузів.

Література:

  1. Мовленнєве спілкування. Друга молодша група / Укл. Л. П. Голян. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2006. – 64 с.
  2. Нищева Н. В. Система коррекционной работы в логопедической группе для
    Compact another lip from it were aerosol your set for to generic cialis for sale that. From a have. Smell price is. Rub plastic PRICE peep-toe been http://pharmacycanada-rxedtop.com/ early swab. I. You to and on corded. Works price. For hat viagraonline-edstore works hair of it the to this what does cialis cost at walmart deep nappy service position ago. First have plane does generic viagra work dermatologist I use thinking my this hooded…

    детей с общим недоразвитием речи / Н. В. Нищева. – СПб. : Детство-Пресс, 2001. – 350 с.

  3. Соботович Є. Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку / Є. Ф. Соботович. // Дефектологія. – 2002. – №1. – С.2–7.
  4. Филичева Т. Б., Туманова Т. В. Дети с общим недоразвитием речи. Воспитание и обучение : учеб.-метод. пособ. / Т. Б. Филичева, Т. В. Туманова. – М. : Гном-Пресс, 1999. – 80 с.
  5. www.logoped.in.ua

У статті розкрито структуру новоствореного програмно-методичного комплексу „Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ”.

Ключові слова: загальний недорозвиток мовлення, молодші дошкільники, корекційно-розвивальне навчання, система роботи.

В статье рассматривается структура созданного программно-методического комплекса „Коррекционно-развивающее обучение детей младшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи”.

Ключевые слова: общее недоразвитие речи, младшие дошкольники, коррекционно-развивающее обучение, система работы.

The structure of program-methodical complex „Correctional teaching of speech development of preschoolers with general speech disabilities” is discussed in the article.

Keywords: general speech underdevelopment, preschoolers, correctional-developing teaching, the system of teaching.

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Добавить комментарий