БРАТЬЯ-АВТОМОБИЛИ: многовариативная дидактическая игра с речевыми заданиями для детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста с ОНР (ІІІ уровень) и ФФНР

© Рібцун Ю. В. Братики-автомобілі : багатоваріативна дидактична гра з мовленнєвими завданнями для дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку із ЗНМ (ІІІ рівень) і ФФНМ / Ю. В. Рібцун // Логопед. – 2011. – № 5 (5). – с. 25–26.

Юлія Рібцун

Б Р А Т И К И – А В Т О М О Б І Л І

Гра проводиться з підгрупою

Мета:    

Формувати у дітей навички часткового та повного звукобуквенного, складового аналізу та синтезу.

Вправляти дітей в умінні визначати ненаголошений голосний у слові.

 Активізувати й збагачувати словник іменниками.

Розвивати фонематичне сприймання, слухову та зорову увагу та пам’ять, елементи логічного мислення (класифікацію, порівняння), просторову орієнтацію, дрібну моторику.

Виховувати інтерес до занять грамотою.

Обладнання: два вирізані з картону автомобілі, різні за розміром та кольором, два набірних полотна у формі будинків (приміщення складу), маленькі картки з літерами, складами, словами та малюнками, картки зі словами з пропущеними літерами, декілька великих предметних картинок.

Словник: звуки голосні (приголосні), тверді (м’які), глухі (дзвінкі).

Хід гри

Учитель-логопед показує дітям два великих автомобілі, читає вірш:

Велика машина мотор завела: „Р-р-р”.

Заводить моторчик машинка мала: „Рь-рь-рь”.

Багато роботи у наших машин –

До місця вантаж слід доставити їм.

Вантаж не простий, а слова та склади.

Тому й допомоги чекають вони.

Тож прошу вас, друзі: часу ви не гайте,

Машинам возити вантаж помагайте.

(Ю. Рібцун)

Лічилкою обираються водії машин та контролер.

Варіант 1.

Перед дітьми розкладені предметні картинки. Діти розглядають їх, визначають перший звук у слові-назві. Водій великої машини навантажує картинки, назви яких починаються на приголосний звук, водій малої – на голосний звук.

Коли машини навантажені, діти відвозять „товар” на склад, де дитина-контролер перевіряє правильність виконання завдання. Діти-водії почергово називають предмет, уточнюють, саме яким звуком починається назва зображеного.

Зміст предметних картинок може бути такий: олівець, осел, індик, екскаватор, автобус, лампа, молоток, книга, риба, стіл, зошит.

Аналогічно проводиться гра з визначенням останнього звука в слові.

Варіант 2.

а) Водій великої машини відбирає з розкладених картинок ті зображення предметів, назви яких починаються (закінчуються) на твердий приголосний, малої – на м’який.

Наприклад: ріпка, дятел, ліжко, піч, кінь, дуб, рак, шафа, корова, дерево.

б) На столі лежать малюнки із зображенням предметів, звучання яких відрізняється одним звуком.

Наприклад: дим – дім, кит – кіт, сук – сік, лук – люк, лис – ліс, коза – коса, качка – тачка, шапка – сапка.

Водій великого автомобіля навантажує предмети з початковим твердим приголосним, малого – з м’яким. Водії відвозять вантаж на склад, розвантажують автомобілі, складають картинки по дві, утворюючи паронімічні пари. Контролер перевіряє правильність виконання завдання, називаючи пари слів.

в) Перед дітьми на столі викладені дві картки зі складами. Вчитель-логопед пропонує дітям-водіям утворити з ними два слова так, щоб водій великої машини підбирав перший склад (початок слова), який починається з твердого приголосного, водій малої – третій склад (кінець), який би починався м’яким приголосним.

Можна запропонувати такі склади:

1) ци БУ ля               2) ко ШЕ ня       3) ву ЛИ ця

по ЛИ ця                   по РО ся              на СІН ня

Варіант 3.

Водій великого автомобіля навантажує предмети, назви яких починаються (закінчуються) глухим приголосним, водій малого – дзвінким.

Наприклад: 1) дерево, ваза, замок, буряк, годинник, жолудь;

 2) торт, фара, сани, пилка, хліб, шапка.

Варіант 4.

Водій великої машини відвозить картинки із зображенням предметів з назвою у два (три) склади, малої – в один склад.

Наприклад: мак, вовк, гриб, стіл, дім, парта, ваза, курка, муха, риба.

Варіант 5.

Водій великого автомобіля перевозить предмети, в назві яких наголос падає на перший склад, малого – на другий.

Наприклад: книга, ручка, миша, зошит, казка, коза, береза, палац, тарілка, полиця.

Варіант 6.

На столі розкладені картки зі складами. Діти вибирають ті склади, з яких можна скласти назву предмета, зображеного на великій предметній картинці. Одна дитина шукає початок слова, інша – кінець.  (Використовуються зображення предметів на два склади)

Наприклад, пропонується малюнок з зображенням ВАЗИ. Діти називають зображення, визначають кількість складів у слові. Водій великої машини шукає склад – початок слова (ВА), водій малої – кінець (ЗА).  Діти вантажать склади на автомобілі, підвозять до будиночка – набірної карти, викладають слово. Контролер перевіряє правильність виконання завдання – читає слово.

На наступних етапах учитель-логопед просто називає слово (без картинки).

Варіант 7.

На столі – картинки, на яких написане слово з пропущеною літерою. Водій великої машини шукає слова з пропущеною буквою Е (А), водій малої – з И (О). Діти відвозять на склад картки, вставляють потрібну літеру (на маленьких картках). Контролер читає слово, перевіряючи правильність їх написання.

Для цього завдання можна запропонувати такі слова: зима, весна, село, диван, сестра, озеро, весло, середа, земля, димар, зерно, криниця.

Варіант 8.

В центрі стола – картка на зразок кросворду. На ній посередині написані короткі слова. Дітям пропонується підібрати такі склади (літери), які б слугували початком чи кінцем новоутвореного слова.  Водій великої машини підбирає початок слова, малої – кінець.

Перш ніж використовувати цей варіант гри, дітям слід запропонувати 3-4 склади. Наприклад, до слова „душ” пропонуються склади по, ка, ра, си. Потім кількість складів збільшується.

Пропонуються такі слова:

хусТИНка, коЛОБок, коЛИС ка, поДУШка, тРАКтор.

Ускладнений варіант: замість коротких слів виставляються картинки.  Діти називають предмет, утримують у пам’яті його назву, далі – утворюють нове слово, використовуючи запропоновані склади і назву картинки як середину новоутвореного слова.

Братики_1

 

Братики_4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Братики_2

Братики_3

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцундитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцунребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

 Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Вгору