ПУТИ ФОРМИРОВАНИЯ СВЯЗНОЙ МОНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ У ДОШКОЛЬНИКОВ С ОНР

© Рібцун Ю. В. Шляхи формування зв’язного монологічного мовлення у дошкільників із загальним мовленнєвим недорозвитком / Ю. В. Рібцун // Теорія і практика сучасної логопедії : зб. наук. пр. – К., 2006. – Вип. 3. – С. 136–144.

 

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЗВ’ЯЗНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ МОВЛЕННЄВИМ НЕДОРОЗВИТКОМ

Юлія Рібцун

Оволодіння зв’язним мовленням – важлива складова загальної мовленнєвої культури дошкільника. М.С. Лаврик, Т.О. Ладиженська, Л.А. Пенєвська та ін. у своїх дослідженнях детально висвітлюють питання формування зв’язного монологічного мовлення дітей дошкільного віку з нормальним мовленнєвим розвитком. Науковці вказують на те, що вже у 2–3 роки у дітей з’являються елементи монологічного мовлення, а оволодіння даним видом мовлення в цілому припадає на старший дошкільний вік – час повної сформованості лексико-граматичної та синтаксичної сторін мовлення [1, 3, 6].

Питання формування зв’язного монологічного мовлення у дітей із мовленнєвим недорозвитком (ЗНМ) висвітлені фрагментарно. Дослідження науковців спрямовані в основному на формування зв’язного монологічного мовлення шляхом складання розповідей за однією та серією сюжетних картинок і охоплюють лише старший дошкільний (В.П. Глухов, Н.С. Жукова, Т.Б. Філічева, С.Н. Шаховська та ін.) та молодший шкільний (В.К. Воробйова, А.М. Куріцина та ін.) вік. У спеціальній літературі приділяється недостатньо уваги формуванню зв’язного монологічного мовлення у дітей середнього та молодшого дошкільного віку із ЗНМ, зокрема його описової сторони.

Основним завданням корекційно-розвивальної роботи спеціального дошкільного закладу є формування у дітей зв’язного і послідовного, граматично і фонетично правильного викладу думок. І починати таку роботу слід саме у молодшому дошкільному віці, адже завдяки залученню у навчальний процес усіх аналізаторів можливий пластичний динамічний розвиток мовномисленнєвої діяльності дітей в цілому. Саме на основі використання вихователями та логопедами міжаналізаторних зв’язків відбувається формування першоелементів описового мовлення. Правильність такого підходу підтверджують численні наукові дослідження. Вони вказують на те, що чинниками, які полегшують та спрямовують процес становлення зв’язного описового мовлення, є наочність (С.Л. Рубінштейн, Л.В. Ельконін, А.М. Леушина та ін.) і моделювання плану висловлювання (Л.С. Виготський).

Щоб робота з формування зв’язного описового мовлення в умовах спеціального дошкільного закладу велась цілісно, вважаємо за доцільне виділити в ній наступні етапи:

І Відображений опис предмета.

ІІ Самостійний опис предметів:

а) паралельний опис;

б) опис з наочною опорою і за допомогою навідних запитань;

в) з наочною опорою без навідних запитань;

г) за допомогою навідних запитань;

д) повний самостійний опис.

ІІІ Порівняльний опис предметів.

Вказані етапи роботи застосовуються педагогами з обов’язковим урахуванням психофізичних особливостей дошкільників кожної вікової групи.

Молодші дошкільники вступають до логопедичних груп з І-ІІ рівнем мовленнєвого недорозвитку. Фразове мовлення у таких дітей практично відсутнє і насичене мімікою та жестами. Але корекційну роботу з формування зв’язного монологічного мовлення можна вже починати і на даній стадії мовленнєвого розвитку. Молодших дошкільників із ЗНМ знайомлять із кольором, формою та величиною предметів і на цій основі будують роботу з відображеного опису. Педагог запитує і сам відповідає, а дитина повторює за ним двослівне речення. Починають відображений опис на матеріалі добре знайомих дітям предметів, таких як іграшки. Наприклад: Це м’яч. М’яч великий. М’яч круглий. М’яч синій. Дошкільникам пропонується розглянути, обмацати предмет, поманіпулювати з ним. Доцільним також буде малювання даного предмета. Допомагаючи дитині вибрати фарбу потрібного кольору, провести кругові лінії, коментуючи спільні дії, ми сприяємо закріпленню у неї навичок описового мовлення на практичному рівні.

У середньому і старшому дошкільному віці у дітей формують навички самостійного та порівняльного описового мовлення. На цьому етапі при складанні описів педагогами враховуються наступні основні характеристики зв’язного розгорнутого висловлювання: тематична і структурна єдність, адекватність змісту поставленій комунікативній меті, довільність, плановість і контекстність викладу, логічна завершеність, граматичний зв’язок [6].

Метою роботи з формування зв’язного монологічного мовлення є:

1. Збагачення та активізація словникового запасу дошкільників.

2. Вправляння у адекватному застосуванні граматичних категорій та форм.

3. Формування у дітей навичок використання в мовленні відпрацьованих мовленнєвих шаблонів, вміння ставити питання один одному.

Формування описового мовлення у дітей з мовленнєвим недорозвитком потребує значної щоденної копіткої праці. У середньому дошкільному віці мовленнєві можливості дітей зростають, що відкриває перед педагогами нові шляхи корекційно-розвивальної роботи. Ефективним при навчанні дітей п’ятого року життя є прийом паралельного опису двох однотипних предметів, коли педагог, а за ним дитина складають опис предмета за частинами, називаючи одні й ті ж самі ознаки. При цьому доцільно використовувати ті предмети, які мають у своєму складі багато частин. Наприклад:

Логопед		Дитина
У мене цуценя.		У мене кошеня.
Воно коричневе з рудими плямами на спині.		Воно біле з чорними плямками на лапах.
У нього карі очі.		У нього зелені очі.
У нього чорний блискучий ніс.		У нього рожевий носик.
У нього довгі вуха.		У нього короткі вуха.
На шиї у нього зелений ошийник.		На шиї у нього блакитний бантик.
Цуценя любить гризти кістку.		Кошеня любить пити молочко.

Оволодіння зв’язним монологічним мовленням потребує наявності у дітей достатнього рівня словникового запасу. Розширення лексичної сторони мовлення відбувається за рахунок слів, які позначають:

а) предмети та їх частини;

б) ознаки предметів – колір, форму, величину, матеріал, з якого зроблений предмет;

в) ігрові та предметно-практичні дії.

Але наявність багатого словникового запасу у дитини ще не свідчить про те, що вона зможе скласти повний послідовний опис. Т.О. Ткаченко [9] зазначає, що при складанні описових розповідей у дошкільників із ЗНМ викликають особливі утруднення:

– самостійне виділення головних властивостей та ознак;

– встановлення послідовності викладу описової розповіді;

– утримання в пам’яті цієї послідовності.

Тому перед педагогами логопедичних груп стоїть важливе завдання – навчити дітей виділяти найбільш суттєві ознаки предмета, підбирати точні слова, виражати своє ставлення до описуваного предмета і граматично правильно оформлювати фразу. Щоб цього досягти, вводиться план описової розповіді, що дає можливість систематизувати всі отримані знання, спланувати процес розповіді. План не лише встановлює послідовність, але і визначає зміст опису. Т.О. Ткаченко, Т.Б. Філічева та Т.В. Туманова [2, 9, 10] пропонують застосовувати в роботі з описового мовлення окремі картки-символи. Ми вважаємо за доцільне використовувати схеми опису у вигляді ширмочки, що створює цільність розповіді та зручність у використанні. Нами розроблені ширмочки до основних лексичних тем, опис за якими будувався згори вниз, спереду назад, від основної частини – до деталей. Так, наприклад, описуючи одяг, діти розповідають, хто може носити цей одяг, яким способом він виготовлений, з якої тканини пошитий, якого він кольору, чи має візерунок, вказують на наявність деталей, призначення, сезонність, як за ним слід доглядати.

Дошкільники із ЗНМ п’ятого року життя від опису з наочною опорою і за допомогою навідних запитань переходять до конкретно наочної опори, а пізніше складають описові розповіді лише за допомогою навідних запитань педагога. Наведемо приклад складання описової розповіді по темі „Іграшки”:

У старшому дошкільному віці робота по формуванню зв’язного монологічного мовлення стає більш поглибленою та різноплановою. Поєднання організованих занять з різними видами ігрової та трудової діяльності допомагає вихователям та логопеду закріплювати мовленнєвий  матеріал, привчає дітей використовувати здобуті знання і набуті навички у повсякденному  житті, збагачує їхню мовленнєву практику.

Пропонуємо варіант систематизації роботи по темі “Овочі”.

ОВОЧІ

І Дидактичний матеріал, посібники: натуральні овочі, муляжі, предметні картинки, силуетне зображення овочів, сюжетні картинки “Збір врожаю”, ілюстрації з книги кулінарних рецептів приготування овочевих страв; картки до гри “Вершки і корінці”, “Чого не стало?”, “Який овоч я не назвала?”, “Будиночки”; площинна каструля, кошик, грядка, ширмочка-схема опису, “чарівний мішечок”.

ІІ   Лексичний матеріал:

Предметний словник: картопля (картоплина, бараболя, бульба), капуста (капустина, качан, голівка), морква (морквина), буряк, огірок, помідор (томат), перець (перчина), цибуля (цибулина), горох (горошина), квасоля (квасолина), патисон, часник (часничина, зубок, голівка), петрушка, редиска, редька, біб, кабачок, баклажан; квітка, стебло, коренеплід, плід, листя, стручок, бадилля, гичка, огудиння (огірків), насіння, морквиння, картоплиння, квасолиння, лушпиння, лушпини; овочі, овочівник, овочівництво, овочерізка, овочесховище, парник, теплиця, город, грядка, розсада, магазин, ринок; урожай, зілля (бур’ян), кілограм, кошик, банка, ящик, мішок, лопата, граблі, лійка, сапка, картоплекопалка, картоплечистка, соковижималка; їжа, картопляник, капусняк, салат, борщ, суп, рагу, сік, квас, приправа, ікра, консервація.

Словник ознак: картопляний, огірковий, морквяний, буряковий, капустяний, томатний, баклажанний, кабачковий, гороховий, часниковий, квасоляний; червоний, бордовий, рожевий, зелений, салатовий, жовтий, коричневий, сірий, фіолетовий, золотистий, світлий, темний, білокачанний; овочевий, овочівницький, стиглий, спілий, ранній, пізній, парниковий, овочепереробний, щедрий, багатий, корисний, вітамінний, довгий, дрібний, великий, соковитий, хрусткий, солодкий, кислий, гострий, злий, кормовий, цукровий, столовий; квашений, солений, консервований, маринований, свіжий, сирий, зварений, тушкований, смажений, печений, фарширований, тертий, шинкований.

Дієслівний словник: садити, вирощувати, рости, зріти, спіти, розсаджувати, підживлювати, підв’язувати, поливати, полоти, скородити (граблями), пасинкувати (помідори), орати, сапати, підгортати; збирати, викопувати, висмикувати, зрізати, зривати, сортувати, перебирати, обрізати, лущити, перевозити; купувати, торгувати, продавати, чистити, різати, заготовляти, готувати, варити, терти, сушити, солити, маринувати, квасити, консервувати, тушкувати, смажити, пекти, фарширувати, шинкувати, їсти, частувати, пригощати.

Прислівники: старанно, вчасно, пізно, рано, восени, навесні, влітку, дружно, швидко, смачно,  охоче, рясно (вродило), гарно, весело.

ІІІ  Граматичний матеріал:

Вправи на словозміну: утворення множини  іменників, родового відмінку множини (Багато чого?), знахідного відмінку однини (Посадити що?), орудного відмінку однини (Зварити з чим?), місцевого відмінку однини (Де?), узгодження іменників з прикметниками та числівниками в роді, числі та відмінку (Помідор який? П’ять чого?), займенників з дієсловами в роді та числі, зміна дієслів за особами, часом та видом (Я копав (-ла) ми копали, ви будете копати).

Вправи на словотворення: утворення іменників за допомогою пестливо-зменшувальних  суфіксів, відносних прикметників, дієслів за допомогою префіксів: по-, ви-, на-, об-, пере-, за- + “садити”, ви-, при-, пере-, об -, на- +  “різати”.

Синтаксис: “Додай слово” (Морква солодка, а перець…), ”Так чи не так?” (Прийшла осінь, тому що викопують картоплю. Помідор червоний, бо він уже дозрів).

ІV Складання описів розповіді з використанням ширмочки [8]:

– назва овочу;

– колір;

– форма (круглий, трикутний, овальний);

– розмір (великий, маленький);

– який на дотик (твердий, м’який, шорсткий, гладенький);

– смак (кислий, солодкий, кисло-солодкий, гіркий);

– де росте (на кущі, на землі, під землею);

– спосіб збирання (викопують, висмикують, зрізують, зривають);

– спосіб вживання в їжу (їдять сирим, смажать, варять, тушкують, печуть, консервують, роблять сік).

V  Постановка і вирішення проблемних питань:

Чому розсаду не можна садити вгору корінцем?

Чому овочі взимку не ростуть на грядці?

Чому овочі вирощують в парниках?

Чи виростуть овочі в темряві?

Чи зможуть рости овочі без води?

Чому картоплю не висмикують із землі?

Чому з помідорів роблять сік, а  з цибулі ні?

VІ  Скоромовки, прислів’я, приказки, загадки :

– Ти, Марисю, не барися –До роботи вже берися!– До якої ще роботи?– Огірочки прополоти.

Біля саду, біля бродуБабин впораний город.Барабанять по городуБараболя і горох.

* Кожному овочу – свій час.

* Посадиш вчасно – вродить рясно.

* Картопля – половинка хліба.

* Цибуля від семи недуг лікує.

* Набрид гірше гіркої редьки.

Бабцю, де нам сісти?Щось би згризти-з’їсти.Ой, зайці-малята!Все, що маю, нате: Сорочки, кофтинки, Плаття, кожушинки… Щедра ви, бабусю! Так! А як я звуся? (Капуста) Г. Храпач

Сиділи дівиціВсе літо в темниці.Взялись ми копати,Дівиць рятувати. Сміються дівиці: – Ще треба водиці Та дрібочку солі, Цибулі, квасолі, Сальця та петрушки – Наварите юшки. (Картопля) Г. Храпач

VII  Робота з художньою літературою:

Вірші: П. Ребро „Найсмачніші огірки”, П. Мостовий „Огірочки”, Ю. Тувім „Овочі”, Л. Пшенична „Горох”, Д. Курівський „Начистила картопельки”, Т. Коломієць „Біб-бобище”, українська народна пісня-гра „Ходить гарбуз по городу”.

Прозові твори: українські народні казки “Ріпка”, “Вершки і корінці”, Н. Забіла “І в Ясочки є грядка”, В. Чухліб “Голубий дощик”, Л. Воронкова “Що найважливіше?”, “Ось так врожай!”.

VIII  Ігри та вправи:

Вправи: “Він – вона”, “Я – ми”, “Який? Яка? “, “Впізнай за смаком”, “Спіймай звук”,  “Плесни”, “Виправ речення“.

Дидактичні: “У саду і на городі”, “Вершки і корінці”, “Чого не стало?”, “Чого я не назвала?”, “Трік-трак, чи це так?”, “Відгадай за описом”, “Знайди і промовчи”, “Чарівні будиночки”, “Що зайве?”.

Рухливі: ”Кабачок”, “Ходить гарбуз по городу”, “Звари  борщ (зроби салат)”, “Ми по колу йшли”.

Сюжетно-рольові ігри: “Овочевий магазин”, “Збір врожаю”, “У нас гості”, “Зваримо ляльці борщ”.

ІХ   Основи безпеки життєдіяльності:

Чому овочі треба мити перед вживанням у їжу?

Чому картоплю не можна їсти сирою, як моркву?

Чи можна без дозволу мами різати овочі?

Чи знаєш ти, з яких овочів можна вживати в їжу вершки, а з яких – корінці?

Х   Математична скарбничка.

Лічба з підведенням підсумкового числа (“Скільки овочів у кошику?“); порядкова лічба (“Що за чим кладемо в кошик?”); узагальнення за кольором, розміром, формою (“Впізнай і назви”); розв’язування задач з узагальнюючим поняттям “Овочі”.

ХІ   Зображувальна та конструктивна діяльність.

Ліплення: “Пригостимо зайчика”, “Кошик з овочами”.

Малювання: “Натюрморт з овочами”, “Овочі, які я люблю”.

Аплікація: “Помідори й огірки в банці”, “Бурячок і морквинка” (з природного матеріалу).

Конструювання : “Кошик для овочів”, “Ріпка” (паперопластика).

На цьому етапі дошкільники вже здатні складати самостійні описові розповіді по пам’яті. Пропонуємо зразок описової розповіді з теми “Електроприлади”:

Пральна машина – мамина перша помічниця. Вона допомагає мамі прати білизну. Пральна машина стоїть у ванній кімнаті. Вона білого кольору, виготовлена з металу та пластмаси. За формою машина схожа на невеличку шафочку. Біля машини є гнучкий шнур, який вставляється в електричну розетку, бо машина працює за допомогою електричного струму. Через спеціальні шланги в машину наливається та зливається вода. Зверху на машині є різні кнопки, які допомагають керувати її роботою. Перед початком прання мама відкриває спеціальні дверцята, кладе білизну, яку потрібно випрати, в машину засипає пральний порошок, а машина сама заллє воду. Через кругле віконечко можна спостерігати за пранням. Машина сама пере і віджимає білизну. Мама виймає її майже сухою, чистою, пахучою. Хоч пральна машина – наша незмінна помічниця, але вона може бути небезпечною, коли нею неправильно користуватись. Я добре пам’ятаю правило: дітям не можна вмикати електроприлади без дорослих.

Паралельно на заняттях логопедом вводяться порівняльні описи предметів. Вагомими кроками на цьому шляху є використання різних видів вправ:

– доповнення речень, розпочатих педагогом, потрібним за змістом словом на позначення ознаки предмета. Наприклад: У гуски шия довга, а у качки …

– складання речень за питаннями. Наприклад: Які на смак лимон і апельсин?

– виділення і називання контрастних ознак двох предметів. Наприклад: Дерево високе, а кущ – низький.

– послідовне виділення ряду ознак, які відрізняють між собою предмети однієї групи. Наприклад: ялинка і береза, білий гриб та мухомор тощо.

Отже, шляхи формування зв’язного монологічного мовлення у дошкільників із загальним мовленнєвим недорозвитком чисельні та різноманітні. У процесі складання описових розповідей у дітей активізуються зорова, мовнослухова, тактильна увага та пам’ять, елементи логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), розвивається спостережливість, збагачується словниковий запас, дошкільники засвоюють парадигму відмінкових закінчень. Тільки завдяки вчасно розпочатій корекційно-розвивальній роботі з формування зв’язного мовлення, використанню індивідуального підходу, врахуванню вікових особливостей, поєднанню поетапності та системності навчально-виховного процесу можливий подальший гармонійний розвиток дитячої особистості – майбутнього школяра.

Література:

1. Бородич А.М. Методика развития речи у детей дошкольного возраста. – М.: Просв., 1984. –  255 с.
2. Выявление и преодоление речевых нарушений в дошкольном возрасте: Методическое пособие / Сост. И.Ю. Кондратенко. – М.: Айрис-пресс, 2005. – 224 с.
3. Доморацкая З.А. Особенности описаний детей 6–7 лет // Характеристика связной речи детей 6–7 лет / Под ред. Т.А. Ладыженской. – М.: НИИ СиМО АПН СССР, 1979. – 120 с.
4. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников: Кн. для логопеда. – Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1998. – 320 с.
5. Игры в логопедической работе с детьми: Кн. для логопеда. / Ред.-сост. В.И. Селиверстов. – М.: Просвещение, 1987 – 144 с.
6. Нечаева О.А. Функционально-смысловые типы речи (описание, повествование, рассуждение). – Улан-Удэ, 1974. – 65 с.
7. Нищева Н.В. Система коррекционной работы логопедической группе для детей с общим недоразвитием речи. – СПб.: ДЕТСТВО-ПРЕСС, 2001. – 352 с.
8. Рібцун Ю.В. У саду і на городі. Мовно-рухлива гра // Дошкільне виховання. – №8. – 2000. – С. 25.
9. Ткаченко Т.А. Если дошкольник плохо говорит. – СПб.: Детство-пресс, 2000. – 112 с.
10. Филичева Т.Б., Туманова Т.В. Дети с общим недоразвитием речи. Воспитание и обучение. Учебно-методическое пособие. – М.: Гном-Пресс, 1999. – 80 с. 

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

 Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.