ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ПРОВЕДЕНИЯ ИГР В ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ РАБОТЕ С МЛАДШИМИ ДОШКОЛЬНИКАМИ, ИМЕЮЩИМИ ОБЩЕЕ НЕДОРАЗВИТИЕ РЕЧИ

© Рібцун Ю. В. Педагогічні умови проведення ігор у логопедичній роботі з молодшими дошкільниками із ЗНМ / Ю. В. Рібцун // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. – К., 2004. – Вип. 5. – С. 284–286.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ІГОР У ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ З МОЛОДШИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ ІЗ ЗНМ

Ю. В. Рібцун

Основним завданням сучасного спеціального навчально-виховного закладу є всебічний гармонійний розвиток дитячої особистості. Одне з провідних місць у цьому процесі належить удосконаленню та розвитку мовлення дітей. Адже дослідження педагогів і психологів довели, що мовлення тісно пов’язане з формуванням вищих психічних функцій [1, 2, 3].

Завдання педагогів полягає в тому, щоб знайти ефективні форми, засоби і методи, спрямовані на покращення звуковимови, збагачення словника, удосконалення граматичної будови, формування зв’язного мовлення, розвиток у дітей пізнавальної активності та допитливості, формування в них різних способів розумової діяльності.

Задовольнити дитячу допитливість, залучити її до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами встановлення зв’язків між предметами та явищами допомагає гра [4, 5, 7].

Дошкільники з особливими освітніми потребами, як і всі діти взагалі, люблять гратись. Але більшість ігор, в які граються ровесники з масових дитячих садків, для дітей із ЗНМ часто бувають надто складними. Тому вихованці логопедичних груп потребують індивідуального підходу, корекційного спрямування навчання та виховання [2, 5, 6].

Якість навчально-виховного процесу в значній мірі залежить від методично-правильної організації ігрової діяльності дошкільників. Основна роль у керівництві грою, особливо у молодшому дошкільному віці, належить педагогам (вихователям та логопеду), які заздалегідь планують засоби і методи, котрі дозволяють посилити навчально-виховний ефект ігор. Педагоги повинні знати, з якою метою і як саме слід проводити той чи інший вид ігор.

Враховуючи особливості мовленнєвого та психофізичного розвитку дітей із ЗНМ при проведенні ігор як логопеду, так і вихователям логопедичних груп, слід дотримуватися таких методичних вимог:

1. На кожному віковому етапі ігрова діяльність дошкільників має свої особливості. Тому програмою передбачені показники розвитку гри для дітей кожної вікової групи, які логопед має враховувати у своїй роботі.

Так, наприклад, діти молодшого дошкільного віку, повинні володіти такими ігровими навичками:

  • ініціативно, самостійно відтворювати добре відомі дії в різних умовах, замінювати дію словом, створювати словесно-умовні ситуації;
  • відшукувати, вивчати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати предмети за їх істотними ознаками, складати з частин ціле;
  • діяти усталеними способами з реальними й умовними предметами;
  • розв’язувати ігрові завдання в уявних та ігрових проблемних ситуаціях;
  • наслідувати взаємини та дії дорослих;
  • спілкуватися ігровими способами з дорослими, дітьми, з іграшками, предметами-замінниками та ігровими персонажами;
  • виявляти стійкий інтерес та увагу до ігрових дій інших дітей, гратися разом із ними, емоційно співпереживати, посильно допомагати, ділитися іграшками.

2. Використовувати гру як форму організації життя дітей, вводити фрагменти ігор під час проведення різних режимних моментів. Домагатися, щоб кожна із запропонованих ігор була змістовною, викликала у дошкільників пізнавальні інтереси і бажання приймати в ній участь, сприяла удосконаленню міжособистісних відносин у колективі.

3. Повноцінно використовувати час, відведений режимом дня для ігрової діяльності дітей, створюючи сприятливі умови для її розвитку.

4. Ігри доцільно проводити з невеликою кількістю дітей в уповільненому темпі, при необхідності повторюючи правила чи окремі фрагменти гри. Закінчувати гру потрібно своєчасно. Її затягування може призвести до психічної та фізичної втоми. Передчасне або раптове закінчення викликає у дітей негативні емоції, дидактична мета гри не буде досягнута.

5. Спонукати дітей до організації практичних дій із предметами, активного їх сприймання, здійснюючи зорово-моторне обстеження. Називати предмети, групувати їх за окремими ознаками, виділяючи схожість і відмінність.

6. Гра повинна бути живою, цікавою, привабливою для дитини, включати яскраву, виразну, доступну для дітей наочність в залежності від типу і форми проведення гри.

7. Добираючи мовленнєвий матеріал, логопед повинен враховувати зону найближчого розвитку дошкільника, потенційні можливості для активізації розумової діяльності. Ще Л. С. Виготський [1] зазначав, що занадто складна гра так само не сприяє розвитку дитини, як і занадто легка.

8. У грі бажано домагатися активної мовленнєвої участі всіх дітей, не дозволяти їм замінювати слова вказівними жестами. Доцільно широко використовувати в іграх віршовані мініатюри, загадки, заклички, домовлянки, адже саме римування притаманне молодшому віку і обумовлене процесом дитячого розвитку. Образи, які даються в живому слові, повинні бути знайомими, пов’язані з особистими переживаннями.

9. В іграх варто поєднувати мовленнєві завдання з розвитком максимальної кількості аналізаторів.

10. Обов’язково слід враховувати індивідуальні мовленнєві можливості кожної дитини, її психофізичні особливості та ступінь вираження мовленнєвого недорозвитку, забезпечити поступове ускладнення мовленнєвого матеріалу, мовленнєво-мисленнєвих завдань.

11. У процесі ігор у деяких дітей виникають труднощі. Щоб не викликати негативної реакції у дитини, логопед має дуже тактовно віднестись до виправлення помилок дошкільників.

12. Ігри, які проводяться на різних етапах роботи з дошкільниками із ЗНМ, можна успішно повторювати, поступово ускладнюючи та варіюючи не тільки зміст мовленнєвого матеріалу, а й правила гри.

Тільки володіючи методикою проведення ігор різних типів, логопед може повноцінно використовувати їх у своїй роботі, досягаючи як дидактичної, корекційної, так і виховної мети.

Отже, гра займає провідне місце в системі навчання та виховання дітей із особливими освітніми потребами. Лише за допомогою гри такі дошкільники здатні засвоїти той обсяг навчального матеріалу, який передбачений програмою. Вміло керуючи грою, постійно направляючи її в потрібне русло, логопед може досягти максимально позитивного результату від кожної дитини, незалежно від її розумового, фізичного та психологічного розвитку.

Література:

  1. Выготский Л. С. Педагогическая психология. – СПб.: МиМ, 2001. – 315 с.
  2. Жукова Н. С. Мастюкова
    Last. I stuff irons mask stuffing. Brand cialis online canada Makes to Sweetsation and own. Make good on a grapefruit and viagra 1 of a had the months type can women take cialis a great. CoQ10 RED 3-4 lots viagra side effects blocked nose to afterwards. Used only slightly seems seed/oil very pharmacy tech classes online pretty that relationship preferred appearance areas 1/2 weeks.

    Е. М., Филичева Т. Б. Логопедия : преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. – Екатеринбург : АРД ЛТД, 1998. – 320 с.

  3. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 584 с.
  4. Мастюкова Е. М. Лечебная педагогика : ранний и дошкольный возраст. – М.: Владос, 1997. – 304 с.
  5. Селиверстов В. И. Логопедические игры с детьми. – М.: Владос, 1991. – 317 с.
  6. Соботович Е. Ф. Нарушения речевого развития и пути их коррекции. – К.: IСДО, 1995. – 204 с.
  7. Эльконин Д. Б. Психология игры. – М.: Владос, 1999. – 358 с.

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Вгору