КОМПЛЕКСНАЯ РАБОТА ВОСПИТАТЕЛЯ ПО РАЗВИТИЮ РЕЧИ В СТАРШЕЙ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ ГРУППЕ ДЛЯ ДЕТЕЙ С ФФНР

© Рібцун О. Г. Комплексна робота вихователя з розвитку мовлення у старші логопедичній групі для дітей із ФФНМ / О. Г. Рібцун // Український логопедичний вісник : зб. наук. пр. – Вип. 3. – 2012. – С. 92–98

КОМПЛЕКСНА РОБОТА ВИХОВАТЕЛЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У СТАРШІЙ ЛОГОПЕДИЧНІЙ ГРУПІ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ФФНМ

Рібцун О. Г.[1]

м. Київ

Одним із найпоширеніших логопедичних висновків у дітей дошкільного віку є фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ) – порушення процесів формування звуковимовної системи рідної мови у дітей із різноманітними мовленнєвими розладами внаслідок дефектів сприймання та вимови фонем [1, с. 601]. Проте наявність фонетико-фонематичного недорозвитку у дошкільників зовсім не означає тільки порушення у них звуковимовної складової. У цих дітей збіднений словниковий запас, спостерігаються аграматизми в мовленні, відмічаються помилки у побудові речень [3]. Все вищезазначене свідчить про необхідність проведення тривалої кропіткої роботи не лише з боку вчителя-логопеда, а й вихователів.

Види ігор-занять та їх тематика планується вихователем сумісно з учителем-логопедом. У другому півріччі навчального року мовленнєві можливості дітей із ФФНМ зростають, тому вихователь має змогу проводити з дошкільниками більш змістовно наповнювані комплексні ігри-заняття з розвитку мовлення.

У своїй роботі ми поєднуємо розвиток мовлення із зображувальною діяльністю, ознайомленням із оточуючим, патріотичним і моральним вихованням, прагнемо, щоб кожна дитина якнайкраще засвоїла запропонований навчальний матеріал. Ми завжди починаємо гру-заняття сюрпризним (незвичним, нестандартним) моментом, який допоможе зацікавити та заспокоїти дітей, налаштувати їх на роботу. Зміна діяльності допомагає дошкільникам бути зацікавленими досить тривалий час. Упродовж гри-заняття прагнемо, щоб вона була емоційно насиченою, а тому виявляємо власну зацікавленість, терпіння, в першу чергу активізуємо пасивних дітей, заохочуємо тих дошкільників, які проявляють власну ініціативу, допомагають у виконанні завдання товаришам.

У ході гри-заняття допомагаємо дітям навідними питаннями, виправляємо помилки у звуковимові, прагнемо, щоб кожна дитина встановлювала зв’язки між знайомими об’єктами, передавала побачене як словами, так і за допомогою інших видів діяльності [2].

У навчально-методичній літературі відсутні розробки ігор-занять по ознайомленню дошкільників із рідним краєм, зокрема із містом Києвом як столицею України. Саме тому пропонуємо конспект гри-заняття, в якому реалізується комплексний підхід до розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із ФФНМ.

Комплексна гра-заняття з розвитку мовлення для дітей

шостого (сьомого) року життя з ФФНМ

Тема: „Знову цвітуть каштани”

Мета:

Збагачення знань і уявлень про Україну, Київ, визначні місця столиці, квітучі каштани як символ Києва і окрасу міста.

Ознайомлення дітей із тематичними художніми літературними творами, вироблення інтересу до них.

Вправляння в умінні спиратися на власний досвід, розуміти свої бажання, робити особистий вибір, висловлювати враження від побаченого, обґрунтовувати свою думку, адекватно оцінювати виконану роботу.

Закріплення правильної звуковимови шиплячих звуків, чіткості та інтонаційної виразності мовлення під час відповідей на запитання педагога.

Розвиток загальної мовленнєвої активності, зорового сприймання, уваги та пам’яті різних модальностей, елементів логічного мислення (порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення), просторового орієнтування, зв’язного монологічного мовлення, естетичних почуттів, фантазії, чуття кольору та ритму, загальної та дрібної моторики, уміння поєднувати рухи з мовленням, установлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Виховувати любов до рідної природи, дбайливе ставлення до неї; гордість за своє місто.

Підготовча робота:

–       екскурсії в парк, де ростуть каштани;

–       піші переходи по прилеглих до ДНЗ вулицях;

– спостереження під час прогулянок: а) за каштанами в усі пори року; б) за квітучими каштанами, милування ними;

– психологічний етюд „Я – каштан”;

– трудова діяльність: збір плодів каштанів і їх використання під час ігор-занять (фізична культура, математика, художня праця тощо);

– художня діяльність: а) виготовлення об’ємних аплікацій „Квіти каштана”; б) виготовлення поробок із плодів каштана;

– дослідницька діяльність: зимові спостереження за гілочкою каштана, поставленою у воду;

– вивчення віршів, слухання пісень про Київ, про квітучі каштани.

Обладнання: зображення видів Києва (Золоті Ворота, Пішохідний міст, Алея Слави, пам’ятники Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку, Майдан Незалежності, Києво-Печерська Лавра, Оболонська набережна); символ Києва із графічним зображенням листка і квітки каштана; фотографії квітки каштана, квітучих дерев; аудіозапис спокійної музики; аркуші тонованого паперу формату А-4 із контурним зображенням відомих куточків Києва; іграшкові фотоапарати; гуашеві та акварельні фарби, палітри, штампики, квачики, губки, серветки, пензлі, ємності з водою.


Словникова робота:

–       уточнення та активізація категоріального рівня лексичних узагальнень іменників, прикметників, дієслів;

– вправляння у вмінні добирати однорідні якісні прикметники до іменників;

– пояснення метафоричних виразів і введення їх у пасивний словник (серце України, вбирає очі);

– розширення предикативного словника багатозначними дієсловами (горять очі, свічки);

– удосконалення вміння відповідати на запитання педагога повним, граматично та фонетично правильним реченням.

Зауваги до ходу гри-заняття:

Упродовж усієї гри-заняття вихователь слідкує за правильністю мовлення дітей, виправляє їх.

Хід гри-заняття:

У зручних для огляду місцях групової кімнати виставлені зображення різних куточків Києва. Діти разом із вихователем стають у коло на деякій відстані один від одного.

Вихователь:

– Сьогодні, діти, я запрошую вас на прогулянку по рідному місту, а супроводжувати нас буде незвичайний гість – Веселий Весняний Вітерець. Підставте йому свої долоньки. Вітерець хоче привітатися з вами. Вітерець який? (Легкий, теплий, ласкавий, невидимий) А тепер розведіть руки в сторони і візьміть за руки друзів, поділіться з ними своїм теплом, посміхніться один одному. У всіх хороший настрій? Тоді починаємо…

Вихователь читає вірш:

Київ

Київ – місто історичне,
Йόму вже багато літ,
А воно красиве, вічне,
Навесні каштанів цвіт.
З нього почалась держава
В давні-давні ще часи …
В ньому наша сила й слава,
В ньому предків голоси.

(Автор не визначений)

– Як називається наша країна? (Наша країна – Україна) Яка наша Україна? Так, наша Україна велика, багата, прекрасна, рідна. В ній багато мальовничих сіл та великих міст. Але в кожній країні є місто найкраще, найбільше, найголовніше – це її столиця. Як називається столиця нашої рідної України? (Столиця України – місто Київ) На берегах якої ріки стоїть наше славне місто? (Місто Київ стоїть на берегах Дніпра). Київ – місто, де ми народилися, де ми живемо, місто для нас найкраще і найрідніше.

Під час цікавої подорожі Київськими вулицями, нам допоможуть наші постійні вірні помічники. Хтось здогадався, хто вони? (Діти почергово називають частини тіла та голови: ноги, руки, голова, вуха, очі, рот) Як вам допомагають ніжки? (Ніжки йдуть, крокують, бігають) Що роблять очі? (Очі бачать, помічають, розглядають) В чому допоможе вам ротик? (Ротик буде розпитувати про все, що ми побачимо, а потім – розповідати). Як допомагатимуть вам вушка? (Вушка будуть уважно слухати) А ваші руки допоможуть сфотографувати найцікавіші куточки нашого міста, які ви побачите. Чи знаєте ви, за допомогою чого фотографують? (Фотографують за допомогою фотоапарата) Ви скажете, що у вас немає фотоапаратів. Вони у нас є! Їх подарував нам Веселий Весняний Вітерець. Це фотоапарати не прості, а чарівні. Фотографія вийде тільки тоді, коли під час фотографування ви будете чітко промовляти звук: ч-ч-ч.

Вихователь роздає дітям іграшкові фотоапарати. Діти розходяться по всій кімнаті, переходять від одного зображення до іншого, „фотографують”.

– А тепер давайте зроблені вами фотографії виставимо на дошку.

Діти беруть зображення і почергово за допомогою педагога виставляють їх на дошку, розповідають про них, коментуючи зображення, сідають на місця. Таким чином, на дошці виявляються виставленими зображення Золотих Воріт, Пішохідного моста, Алеї Слави, пам’ятників Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку, Майдану Незалежності, Києво-Печерської Лаври, Оболонської набережної.

Дитина читає вірш:

Дніпро широкий, пісня солов’їна,

На каштанах голуба роса…

Рідний Київ – серце України,

Наша слава, гордість і краса.

(І. Нехода)

– Сучасний Київ, наша люба столиця, – місто каштанів. Про це розповідається у віршах і піснях. Квітка каштана є символом Києва. Як ви думаєте, чому? Так, бо в Києві росте дуже багато каштанів.

Вихователь виставляє на дошку (фланелеграф) зображення квітки каштана і пропонує згадати:

– Коли розцвіли каштани, ми з вами ходили в парк, щоб помилуватися деревами та їхнім цвітом. У каштанів дуже красиві квіти. Які вони? (Квіти каштана білі, рожеві, ніжні, духмяні, пишні, чудові, сонячні, світлі, святкові, ясні, осяйні) Вітерець розповів, що бачив, як дівчинка Маринка із матусею приходила в парк помилуватися квітучими каштанами. Ось його розповідь…

Пішла Маринка з мамою до парку. Був травень, усе зеленіло. Глянула Маринка на зелені крони каштанів. Радісно загорілися її оченята.

– Дивіться, мамо, – говорить дівчинка, – на каштанах свічки горять. Хто це їх засвітив?

– Прийдемо вранці, подивимось, – усміхнулась мама.

Рано-вранці прийшла мама з Маринкою до парку. Дивиться Маринка на зелені каштани. Бачить – білочка стрибає. Ой, та це ж вона свічки засвітила! Хто їй вогнику дав? Певно, сонечко. Зійшло, дало білочці гарячу іскорку, вона й засвітила свічки на каштанах.

Весняний Вітерець також побачив, як розквітли каштани у парку. Полетів він містом. Дуже йому захотілося знати, де ще у Києві ростуть каштани. Діти, а ви знаєте, де ростуть каштани у нашому місті? (У парках, скверах, на вулицях) Коли каштанові дерева розцвітають? (Навесні, у травні) Що нагадують вам квітки каштана? (Свічку, трикутник, шапочку клоуна, полуничку, башточку) Що ви відчуваєте, коли дивитеся на каштанові квіти? (Ніжність, радість, задоволення, захоплення) Дерева-каштани які? (Високі, стрункі, розлогі, ошатні, лапаті, красиві) Давайте спробуємо з вами уявити, що ми стали деревами-каштанами, а допоможе нам у цьому Веселий Весняний Вітерець.

Діти виконують фізкультхвилинку:

Ростуть у Києві каштани високі-високі.

(Діти стають навшпиньки, руки піднімають вгору, протяжно вимовляють звук [ш])

Широко розкинули вони своє гілля.

(Кілька разів почергово то праву, то ліву руку різко підняти в сторону вгору, промовляючи звук [ч] )

Листя в каштанів схоже на наші долоньки.

(Кілька разів підняті руки затиснути в  кулачки, розкрити, промовляти звук [ч])

Повіє Веселий Весняний Вітерець – захитає каштанове гілля.

(Руки вгору, нахили в сторони, промовляти звук [ш])

І заплещуть каштани в свої зелені листочки-долоньки.

(Повороти в сторони з одночасним плесканням в долоні, промовляти звук [ч])

А квіти в каштанів, ніби чарівні вогники на свічках.

(Звести докупи пальці рук, притиснути, відпустити, промовляти звук [ш])

Радісно всім, коли цвітуть у Києві каштани.

(Діти повертаються один до одного, посміхаються)

– Давайте з вами зараз намалюємо зараз квітучі каштани, щоб зробити для себе і своїх рідних справжнє свято. Для малювання я приготувала вам папір і різні фарби. Кожен із вас підбере за своїм бажанням матеріал і фон для малювання. Це ми будемо робити по двоє. Спочатку лічилкою виберемо, хто буде першою парою.

Діти стають один навпроти одного в два ряди. Перша в ряду дитина промовляє лічилку:

Аж там –

На горі каштан.

Засвітив свічки

Біля кринички.

Піду по воду,

Піду по холодну.

Навшпиньки стану –

Свічечку дістану.

(В. Вітько)

На кому закінчилася лічилка, стає парою мовцю. Вони йдуть готуватися до малювання, а наступна дитина промовляє лічилку, т. ч. вибираючи собі пару. Коли всі діти підготувалися до роботи, вихователь звертає увагу дітей на контурне зображення куточків Києва на тонованих аркушах, просить добре подумати, як найкраще зобразити на них каштани (дерева чи просто квітучі гілки). Педагог вмикає спокійну музику, словесно чи практично допомагає дітям у виконанні робіт, заохочує дітей до поєднання різних технік і матеріалів зображення.

По закінченню роботи малюнки виставляються на дошку. Кожна дитина розповідає про свій малюнок, відзначаючи, де саме, в якій частині міста в неї розцвіли каштани, які вони, чому саме цей куточок Києва вона вибрала для зображення каштанів. По закінченні діти „ланцюжком”  читають вірш:


Зацвіли каштани

Зацвіли каштани у моєму місті, золотистим цвітом зарясніли в листі

(перша дитина)

Цвіт такий хороший, аж вбирає очі, зацвіли каштани вчора опівночі.

(друга дитина)

А під ними ходять вулицею люди. Зацвіли каштани тут і там, усюди.

(третя дитина)

Холодку багато, пахощів багато. У моєму місті гарно, як на свято.

(четверта дитина)

(Марія Познанська)

– Веселий Весняний Вітерець приніс нам тепло і сонце. Він допоміг рослинам зазеленіти та розквітнути. Напевно, і вам він допоміг, адже на ваших аркушах так пишно розцвіли каштани! Сьогодні ви всі дуже старалися, і я вдячна вам за те, що ви зробили свято у нашій груповій кімнаті. Сьогодні ви заберете свої роботи додому. Хай разом із ними прийде каштанове свято й у ваші домівки.

Мовленнєвий матеріал:

оповідання „Хто свічки засвітив?” В. О. Сухомлинського;

вірші:

Києве мій

Грає море зелене,

Тихий день догора.

Дорогими для мене

Стали схили Дніпра,

Де колишуться віти

Закоханих мрій…

Як тебе не любити,

Києве мій!

(Слова Дмитра Луценка, музика Ігоря Шамо)


Київ

Малята люблять своє рідне місто:

Тут цирк, театр дитячий, зоопарк,

Фунікулер, майданчики для ігор,

Тут з каруселями і гойдалками парк.

Так хочеться, щоб кожен з вас побачив

Красу столиці у весняний час.

Коли каштанами Хрещатик розцвітає,

До Києва запрошуємо вас!

(Ю. Турчина)

Київ

Наш Київ розіслався

На горах над Дніпром,

Садами заквітчався,

Мов дівчина вінком.

(М. Рильський)

Київ весняний

Біла хмарка тане,

Сонячна пора,

Зацвіли каштани

Біля круч Дніпра.

Сонце мружить вії,

Нас віта добром.

Це – мій рідний Київ,

Красень над Дніпром.

(Автор не визначений)

Київський вальс

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є.

 

Молодість мила, – ти щастя моє.

(Слова Андрія Малишка, музика Платона Майбороди)

Робота з батьками:

– вивчення сімейного досвіду щодо ознайомлення дитини з рідним містом;

– розміщення в куточку для батьків інформаційної ширми: „Що може знати дитина 5–6 років із ФФНМ про рідне місто”;

– проведення консультацій для батьків: „Прогулянки рідним містом”, „Славетні куточки Києва”, „Київ травневий” тощо;

– збір батьками цікавої інформації про Київ, читання вдома дітям віршів та оповідань про Київ, вивчення окремих віршованих мініатюр;

– спільні екскурсії по рідному місту, виготовлення фотоальбому „Як тебе не любити, Києве мій!”;

– проведення свята за участю батьків „Рідне місто моє”;

– конкурс спільних (батьки та діти) малюнків про Київ.

Словник до теми:

а) іменники: алея – дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами та / чи кущами; бульвар – обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; проспект – широка і пряма міська вулиця; площа – велике незабудоване місце; храм – церква; будівля, де відбуваються богослужіння; держава – країна; предок – старший родич з боку матері або батька; крона – верхня частина дерева, усі його гілки; парк – великий сад або гай для прогулянок із алеями, квітниками, а також, зазвичай, з обладнанням для відпочинку і розваг; сквер – невеликий громадський сад у місті; цвіт – квіти на рослині в період цвітіння;

б) дієслова: зарясніли – густо вкрилися квітами;

в) прикметники: вічний – який не має початку і кінця;

г) вирази: вбирає очі – привертає увагу; серце України – найважливіше, найголовніше місто країни; загорілися оченята – з’явився інтерес, зацікавлення; свічки горять – цвіт каштана спрямований вгору, квіти білі й ніжні, вони ніби сяють.

Додаткова інформація для педагогів і батьків:

Щодо точної дати появи каштанів на столичних вулицях у вчених-істориків немає одностайної відповіді.

Згідно з однією легендою перші каштанові дерева з’явилися в Києві  у 1842 р. Генерал-губернатор Бібіков завіз їх із Балкан і посадив перед приїздом у місто імператора Миколи І. Каштанами засадили алею на Бібіковському бульварі (зараз бульвар Шевченка). Цар, побачивши дерева, скривився. Це було сприйнято наближеними до імператора, як знак незадоволення, і тоді каштани зрубали та замість них посадили тополі, хоча гримаса була викликана звичайним дзижчанням джмеля. Кияни визбирали галузки та висадили у своїх дворах, які на той час рясніли від кущів і дерев.

За іншою легендою, відповідно до досліджень Максима Берлинського, висвітлених ним у книзі „Історія міста Києва” (1799 р.), каштан разом із фруктовими та горіховими деревами був завезений до Києва з Угорщини у 1826 р. і вперше посаджений на Подолі. Люди полюбили це дерево за біло-жовті та рожево-червоні квіти пірамідальної форми, а також за пишну крону, що давала прихисток у літню спеку. Коли 1871 р. у Видубицькому монастирі ховали відомого педагога Костянтина Ушинського, на його могилі посадили саме каштан, настільки шанованим стало це дерево у киян.

Найпоширенішою версією появи знаменного дерева є та, що каштани завезли до Києва у 1825 р. і вперше посадили на території Києво-Печерської Лаври. Кияни, побачивши красу квітучих дерев, розносили їх по гілочках і висаджували по всьому місту. Дерева швидко розросталися, адже вони невибагливі, морозостійкі, тінисті і надзвичайно гарні.

З давніх-давен і до сьогодні кияни люблять милуватися цими квітучими деревами. Крім рожевого та білого, у місті зараз з’являється ще один вид каштана – дрібноквітковий. Це не дерево, а кущ, що цвіте в липні. Його квіти довжиною 5 см білого кольору, а тичинки – рожеві.

У цілому каштан – дуже красиве дерево з компактною широкою пірамідальною кроною, складною мозаїкою листя і рясним цвітінням. Висота дерева в природних умовах може бути до 30 м, проте в культурних умовах – 10–15 м, а каштанові суцвіття сягають довжиною 15–30 см. Цікаво знати, що чим спекотніша весна, тим каштанових квітів більше. Квітнуть каштани упродовж 2–3 тижнів травня. Восени, десь у середині вересня, починається друге цвітіння каштанів. Особливо ефектний каштан під час цвітіння, коли його пірамідальні суцвіття, ніби свічки, спалахують у темному листі.

Листок каштана потрапив на герб Києва у 1969 р. і зараз у славного міста два герби – перший із зображенням архангела Михаїла та другий із зображенням листка і квітки каштана. Київ часто так і називають – місто каштанів.

Конус суцвіття і п’ятипалий листок під ним можна побачити у різних місцях: є навіть дитячий садок „Київські каштани” та вулиця Каштанова, печиво „Київські каштани”, торт „Київський” із зображенням на упаковці квіток та листя дерева. Поети присвячують київським каштанам пісні та вірші. Пісенним гімном столиці завжди вважався „Київський вальс”, написаний Платоном Майбородою на слова Андрія Малишка. Художники зображують їх на картинах (кілька років тому у столиці була виставка „Каштани Києва”), вже традиційною для міста стала благодійна акція „Пробіг під каштанами”, яка проводиться наприкінці травня громадськими організаціями. Зображення настільки приємне на вигляд, виразне та чітке, що доступне для зображення дошкільником. Діти не тільки милуються квітами каштанів, а й збирають їх для гербарію, з листя виготовляють ажурні віяла, з плодів – кумедних звірят.

Мовленнєвий матеріал:

оповідання „Хто свічки засвітив?” В. О. Сухомлинського;

вірші:


Києве мій

Грає море зелене,

Тихий день догора.

Дорогими для мене

Стали схили Дніпра,

Де колишуться віти

Закоханих мрій…

Як тебе не любити,

Києве мій!

(Слова Дмитра Луценка, музика Ігоря Шамо)

Київ

Малята люблять своє рідне місто:

Тут цирк, театр дитячий, зоопарк,

Фунікулер, майданчики для ігор,

Тут з каруселями і гойдалками парк.

Так хочеться, щоб кожен з вас побачив

Красу столиці у весняний час.

Коли каштанами Хрещатик розцвітає,

До Києва запрошуємо вас!

(Ю. Турчина)

Київ

Наш Київ розіслався

На горах над Дніпром,

Садами заквітчався,

Мов дівчина вінком.

(М. Рильський)

Київ весняний

Біла хмарка тане,

Сонячна пора,

Зацвіли каштани

Біля круч Дніпра.

Сонце мружить вії,

Нас віта добром.

Це – мій рідний Київ,

Красень над Дніпром.

(Автор не визначений)

Київський вальс

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила, – ти щастя моє.

(Слова Андрія Малишка, музика Платона Майбороди)

Робота з батьками:

– вивчення сімейного досвіду щодо ознайомлення дитини з рідним містом;

– розміщення в куточку для батьків інформаційної ширми: „Що може знати дитина 5–6 років із ФФНМ про рідне місто”;

– проведення консультацій для батьків: „Прогулянки рідним містом”, „Славетні куточки Києва”, „Київ травневий” тощо;

– збір батьками цікавої інформації про Київ, читання вдома дітям віршів та оповідань про Київ, вивчення окремих віршованих мініатюр;

– спільні екскурсії по рідному місту, виготовлення фотоальбому „Як тебе не любити, Києве мій!”;

– проведення свята за участю батьків „Рідне місто моє”;

– конкурс спільних (батьки та діти) малюнків про Київ.

Словник до теми:

а) іменники: алея – дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами та / чи кущами; бульвар – обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; проспект – широка і пряма міська вулиця; площа – велике незабудоване місце; храм – церква; будівля, де відбуваються богослужіння; держава – країна; предок – старший родич з боку матері або батька; крона – верхня частина дерева, усі його гілки; парк – великий сад або гай для прогулянок із алеями, квітниками, а також, зазвичай, з обладнанням для відпочинку і розваг; сквер – невеликий громадський сад у місті; цвіт – квіти на рослині в період цвітіння;

б) дієслова: зарясніли – густо вкрилися квітами;

в) прикметники: вічний – який не має початку і кінця;

г) вирази: вбирає очі – привертає увагу; серце України – найважливіше, найголовніше місто країни; загорілися оченята – з’явився інтерес, зацікавлення; свічки горять – цвіт каштана спрямований вгору, квіти білі й ніжні, вони ніби сяють.

Додаткова інформація для педагогів і батьків:

Щодо точної дати появи каштанів на столичних вулицях у вчених-істориків немає одностайної відповіді.

Згідно з однією легендою перші каштанові дерева з’явилися в Києві  у 1842 р. Генерал-губернатор Бібіков завіз їх із Балкан і посадив перед приїздом у місто імператора Миколи І. Каштанами засадили алею на Бібіковському бульварі (зараз бульвар Шевченка). Цар, побачивши дерева, скривився. Це було сприйнято наближеними до імператора, як знак незадоволення, і тоді каштани зрубали та замість них посадили тополі, хоча гримаса була викликана звичайним дзижчанням джмеля. Кияни визбирали галузки та висадили у своїх дворах, які на той час рясніли від кущів і дерев.

За іншою легендою, відповідно до досліджень Максима Берлинського, висвітлених ним у книзі „Історія міста Києва” (1799 р.), каштан разом із фруктовими та горіховими деревами був завезений до Києва з Угорщини у 1826 р. і вперше посаджений на Подолі. Люди полюбили це дерево за біло-жовті та рожево-червоні квіти пірамідальної форми, а також за пишну крону, що давала прихисток у літню спеку. Коли 1871 р. у Видубицькому монастирі ховали відомого педагога Костянтина Ушинського, на його могилі посадили саме каштан, настільки шанованим стало це дерево у киян.

Найпоширенішою версією появи знаменного дерева є та, що каштани завезли до Києва у 1825 р. і вперше посадили на території Києво-Печерської Лаври. Кияни, побачивши красу квітучих дерев, розносили їх по гілочках і висаджували по всьому місту. Дерева швидко розросталися, адже вони невибагливі, морозостійкі, тінисті і надзвичайно гарні.

З давніх-давен і до сьогодні кияни люблять милуватися цими квітучими деревами. Крім рожевого та білого, у місті зараз з’являється ще один вид каштана – дрібноквітковий. Це не дерево, а кущ, що цвіте в липні. Його квіти довжиною 5 см білого кольору, а тичинки – рожеві.

У цілому каштан – дуже красиве дерево з компактною широкою пірамідальною кроною, складною мозаїкою листя і рясним цвітінням. Висота дерева в природних умовах може бути до 30 м, проте в культурних умовах – 10–15 м, а каштанові суцвіття сягають довжиною 15–30 см. Цікаво знати, що чим спекотніша весна, тим каштанових квітів більше. Квітнуть каштани упродовж 2–3 тижнів травня. Восени, десь у середині вересня, починається друге цвітіння каштанів. Особливо ефектний каштан під час цвітіння, коли його пірамідальні суцвіття, ніби свічки, спалахують у темному листі.

Листок каштана потрапив на герб Києва у 1969 р. і зараз у славного міста два герби – перший із зображенням архангела Михаїла та другий із зображенням листка і квітки каштана. Київ часто так і називають – місто каштанів.

Конус суцвіття і п’ятипалий листок під ним можна побачити у різних місцях: є навіть дитячий садок „Київські каштани” та вулиця Каштанова, печиво „Київські каштани”, торт „Київський” із зображенням на упаковці квіток та листя дерева. Поети присвячують київським каштанам пісні та вірші. Пісенним гімном столиці завжди вважався „Київський вальс”, написаний Платоном Майбородою на слова Андрія Малишка. Художники зображують їх на картинах (кілька років тому у столиці була виставка „Каштани Києва”), вже традиційною для міста стала благодійна акція „Пробіг під каштанами”, яка проводиться наприкінці травня громадськими організаціями. Зображення настільки приємне на вигляд, виразне та чітке, що доступне для зображення дошкільником. Діти не тільки милуються квітами каштанів, а й збирають їх для гербарію, з листя виготовляють ажурні віяла, з плодів – кумедних звірят.

Отже, можна зробити висновок, що вихователю логопедичної групи для дітей із ФФНМ необхідно продумувати ігри-заняття таким чином, щоб вони були комплексними, тобто одночасно здійснювали корекційно-розвивальний і навчально-виховний вплив. Для дошкільників із ФФНМ обов’язкова потрібна безпосередність і відкритість педагога, його допомога в автоматизації звуків, розвитку психічних процесів, збагачення словника й емоційної сфери, реалізації словесної творчості та художніх творчих здібностей дітей.

1

231Література:

1. Логопедия : [учебник для студентов дефектол. ф-тов пед. вузов] / под ред. Л. С. Волковой, С. Н. Шаховской. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – 680 с.

2. Рібцун Ю. В. Корекційно-розвивальна програма з малювання для вихователів середньої логопедичної групи [Електронний ресурс] / Юлія Рібцун // Народна освіта. – 2012. –  Вип. № 1 (16). – Режим доступу до вид. : www.kristti.com.ua.

3. Рібцун Ю. В. Характеристика фонетико-фонематичної складової мовлення дітей п’ятого року життя із ФФНМ / Ю. В. Рібцун // Український логопедичний вісник : зб. наук. пр. – Вип. 2. – К. : ПП „Актуальна освіта”, 2011. – С. 35–52.

 

У статті представлена комплексна гра-заняття з розвитку мовлення для дітей шостого (сьомого) року життя з ФФНМ – закріплення знань дошкільників про Київ, як столицю України.

Ключові слова: фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення, старші дошкільники, комплексна гра-заняття.

 

КОМПЛЕКСНАЯ РАБОТА ВОСПИТАТЕЛЯ ПО РАЗВИТИЮ РЕЧИ В СТАРШЕЙ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ ГРУППЕ ДЛЯ ДЕТЕЙ С ФФНР

В статье представлена комплексная игра-занятие по развитию речи для детей шестого (седьмого) года жизни с ФФНР – закрепление знаний дошкольников про Киев, как столицу Украины.

Ключевые слова: фонетико-фонематическое недоразвитие речи, старшие дошкольники, комплексная игра-занятие.

 

COMPLEX WORK OF EDUCATOR IN DEVELOPMENT SPEECH THERAPY GROUPS FOR CHILDREN WITH PHONETIC AND PHONEMIC SPEECH DEFICIENCY

The article presented a complex game-lesson for language developing in children of the sixth (seventh) year old with a phonetic-phonemic speech deficiency – consolidate knowledge of preschoolers about Kiev as the Ukrainian capital.

Keywords: phonetic and phonemic speech deficiency, older preschoolers, complex game-lesson.

Додаткові ключові слова: дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.



[1] © Рібцун О. Г.