© Рібцун Ю. В. Організація послідовності видів діяльності у спеціальному дошкільному навчальному закладі / Ю. В. Рібцун // Педагогіка здоров’я : зб. наук. пр. IV Всеукр. наук.-практ. конф., присв. 210-річчю з дня заснув. Харків. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди / за заг. ред. акад. І. Ф. Прокопенка. – Х. : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014. – С. 693−698.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСЛІДОВНОСТІ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Рібцун Ю. В.
к.п.н., с.н.с.,
Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
Ефективна організація навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи у дошкільному навчальному закладі (ДНЗ) – необхідна умова всебічного гармонійного розвитку дошкільників, у т. ч. й таких, котрі мають порушення мовлення (ПМ). Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад [1] навчальний рік у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ починається 1 вересня та закінчується 31 травня наступного календарного року, а з 1 червня по 31 серпня триває оздоровчий період.
Правильна організація послідовності видів діяльності (ПВД) упродовж дня, відповідна зміна і тривалість їх окремих складових створюють сприятливі умови для реалізації активної фізичної, розумової, мовленнєвої діяльності дошкільників, виховання у них позитивних емоцій, доброзичливих взаємовідносин як з дорослими, так і з ровесниками.
Послідовність видів діяльності у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу – це чергування різних видів діяльності, сну, харчування, відпочинку, прийому повітряних, сонячних і водних процедур, що в цілому відповідає віковим і морфофункціональним особливостям дошкільників із ПМ (Ю. В. Рібцун).
Правильна комплексна і системна організація ПВД сприяє гармонійному формуванню всіх органів і систем дитячого організму, створює умови для нормальної та успішної психофізичної діяльності та всебічного розвитку. Дотримання ПВД – необхідна умова формування дисциплінованості дітей, їх адекватної поведінки, врівноваженості, гарного настрою, що особливо важливо в умовах логопедичної групи.
Послідовність видів діяльності організують так, щоб рамками певного часу обмежувати кожен із напрямів освітньо-виховного процесу. В організації ПВД в умовах спеціального дошкільного навчального закладу компенсуючого типу для дітей із ПМ можна виділити чотири основні складові (Ю. В. Рібцун):
1) корекційну, яка представлена іграми-заняттями різних видів, прогулянками і включає корекційно-розвивальні, загальнодидактичні, виховні завдання, спрямовані насамперед на розвиток мовлення;
2) навчально-виховну, до якої входять самостійна художня діяльність, театралізована діяльність, прогулянки, свята, ігри (з мовленнєвим, музично-мовленнєвим або рухово-мовленнєвим супроводом);
3) оздоровчу, що включає загартування, сон, гімнастику (ранкову, пробудження), харчування та особисту гігієну (з обов’язковим мовленнєвим коментуванням);
4) психокорекційну, яка включає ігри-заняття, театралізовану діяльність, свята, ігри та розваги. Розкриємо основний зміст кожної зі складових організації послідовності видів діяльності у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу.
Корекційна складова ПВД спрямована насамперед на формування у дітей мовленнєвої полікомпетентності (Ю. В. Рібцун). Показником змістового наповнення ПВД, тривалості того чи іншого виду діяльності є рівень працездатності клітин кори головного мозку, тобто здатність центральної нервової системи повністю функціонально відновлюватися після розумового навантаження.
Раціонально побудована ПВД обов’язково має враховувати біоритми функціонування дитячого організму. Слід пам’ятати, що найбільша збудливість кори головного мозку, а отже і найбільша працездатність, припадає на ранкові (800 – 1200) та вечірні (1600 – 1800) години, що потрібно враховувати при складанні розкладу ігор-занять. Саме тому ігри-заняття, що потребують більшого розумового навантаження, мають проводитися у першу половину дня і розпочинати корекційно-розвивальний блок освітньої роботи (ігри-заняття з розвитку психомовленнєвої діяльності, зокрема логопедичні, навчання грамоти, елементарних математичних уявлень).
Доцільно враховувати, що динамічні ігри-заняття (фізична культура, музика) зменшують чи знімають напруження, а тому після них можна планувати ігри-заняття по ознайомленню з природою та світом речей, з іноземної мови, які більш втомлюють дітей, ніж загальнорозвивальні, наприклад, ігри-заняття із зображувальної діяльності, що не потребують значного психічного, когнітивного та мовленнєвого навантаження. Слід враховувати, що ігри-заняття з зображувальної діяльності та з використанням комп’ютера створюють умови для значного навантаження на зоровий аналізатор, тому їх не слід проводити одну за одною.
Плануючи розклад ігор-занять, педагогу логопедичної групи доцільно:
а) об’єднувати їх таким чином, щоб за своїм характером вони не були одноманітними;
б) здійснювати рівномірний розподіл корекційно-розвивального навантаження упродовж дня, тижня, року;
в) на початку та в кінці тижня віддавати перевагу іграм-заняттям легшим за своїм змістовим наповненням і складністю програмового матеріалу;
г) враховувати час канікул, коли діти можуть відвідувати ДНЗ, проте замість ігор-занять проводяться різні види свят, ігор, збільшується тривалість прогулянок.
Корекційну спрямованість мають не лише ігри-заняття, а й прогулянки, ігрова діяльність, відповідне створення предметно-розвивального середовища. Прогулянки з дошкільниками логопедичної групи проводяться у ранкові (більш тривалі) та вечірні години. Саме в ранкові години у змісті прогулянок на перший план виходить корекційна складова, адже вони сприяють розвитку описового зв’язного мовлення, загальної, ручної та дрібної моторики, оптико-просторової орієнтації, основних мисленнєвих операцій (аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення).
Ігрова діяльність і відпочинок за власним бажанням сприяють формуванню у дітей позитивних емоційних переживань, зняттю психологічного напруження, виявленню індивідуальних схильностей і бажань, розвитку творчих здібностей. Дошкільникам логопедичної групи слід обов’язково надавати можливість на свій розсуд використовувати вільний час, щоб у тому чи іншому осередку предметно-розвивального середовища [2] вони мали змогу знайти собі заняття до душі.
Елементами навчально-виховної складової організації ПВД є свята та розваги. Готуючись до їх проведення, педагог логопедичної групи:
1) залучає дошкільників до вивчення напам’ять віршованих мініатюр, розучування пісень, таночків, хороводів та ігор, виготовлення подарунків, іграшок та прикрас;
2) спонукає дітей до сумісного виготовлення панно, елементів оформлення приміщень, атрибутів і їх елементів, подарунків;
3) разом із дітьми приймає участь у оформленні групової кімнати, святкової зали;
4) залучає до підготовки розваг і свят батьків;
5) організує святкування днів народження вихованців;
6) активізує дітей до складання описових розповідей, розповідей із власного досвіду про свята і розваги;
7) у другій половині дня показує дітям спектаклі (тіньовий, ляльковий, настільний театр), залучає дітей до участі в них;
8) організує ігри-драматизації, прослуховування музичних і літературних творів, перегляд відео-презентацій і мультфільмів;
9) сприяє створенню у дітей гарного святкового настрою;
10) виховує почуття колективізму, дружніх взаємостосунків. Самостійна художня та театралізована діяльність мають важливе значення для освітньо-виховної роботи в логопедичній групі. Саме в таких видах діяльності діти навчаються дотримуватися певних вимог, домовлятися про ролі.
Навчання дітей чіткому, емоційному, правильно інтонованому зв’язному діалогічному мовленню сприяє налагодженню соціальних контактів дошкільників із ровесниками та дорослими, подоланню психологічних комплексів, тривожності, невпевненості у власних силах і можливостях. У дошкільників виховуються моральні якості доброзичливості й толерантності.
Різні види ігор, окрім своєї провідної мети, завдяки використанню активного мовлення або мовленнєвого, музично-мовленнєвого або рухово-мовленнєвого супроводу, сприяють розвитку всіх компонентів мовленнєвої діяльності, пізнавальної та рухової активності, вихованню уважності та інтересу [3].
Прогулянки є також обов’язковими елементами навчально-виховної складової організації ПВД, адже це не лише найкращий вид відпочинку, а й ефективна форма збагачення практичного та мовленнєвого досвіду дошкільників. Прогулянки створюють прекрасні умови для засвоєння нових і актуалізації наявних знань під час спостережень, дослідницької діяльності в природі; діти діляться побаченим і почутим із ровесниками та педагогом, збагачують свій мовленнєвий і емоційний досвід.
Оздоровча складова займає чільне місце в організації послідовності видів діяльності. Вдало організовані загартування, міцний сон, систематичне проведення ранкової гімнастики та гімнастики пробудження, раціональне харчування, правильно організовані прогулянки – основа здоров’я, повноцінного фізичного та нервово-психічного розвитку дітей.
Формуючи оздоровчу складову організації ПВД, педагог:
1) розповідає дітям про користь загартування, гімнастики, сну, харчування та прогулянок, про шкідливість недотримання правил гігієни і можливу загрозу для здоров’я, проводить дослідницьку діяльність, бесіди з опорою на наочність і без неї (упродовж року);
2) вивчає з дошкільниками напам’ять потішки, віршовані мініатюри, у змісті яких згадуються назви частин тіла, предметів гігієни, продуктів харчування, а також тих, що сприяють формуванню культурно-гігієнічних навичок; загадує загадки відповідної тематики (упродовж року);
3) організує вологе обтирання до поясу при температурі води +32оС із поступовим зниженням кожні 2–3 дні на 1–2оС (з урахуванням медичних показань); обливання тіла водою +33оС із поступовим зниженням температури до +24оС, ніг – водою температури +28оС із поступовим зниженням до +18оС (у літній період); спільно з медсестрою організує ранкові (до одинадцятої години) повітряні, сонячні ванни близько чотирьох хвилин (у літній період);
4) разом із інструктором із фізичної культури проводить ранкову гімнастику; у теплий період року вона проводиться на свіжому повітрі з атрибутами чи без них із використанням мовленнєвого та / чи музичного супроводу; проводить гімнастику пробудження після денного сну у полегшеному одязі у ліжечках чи на килимі без використання атрибутів;
5) створює умови для денного сну: заздалегідь провітрює приміщення спальні, читає казки та оповідання перед сном, зберігає тишу у спальні; поступово піднімає дітей після сну з дотриманням тиші; привчає дітей самостійно застилати постіль (упродовж року);
6) разом із помічником вихователя слідкує за харчуванням дітей, виконанням правил особистої гігієни: привчає мити руки перед їжею, після неї полоскати рот; правильно користуватися столовими приборами; привчає до ввічливих звертань до дорослих із вживанням кличного відмінка іменника (упродовж року);
7) організує прогулянки, піші переходи, ігри-заняття з фізичної культури на свіжому повітрі (разом із інструктором із фізичної культури) (упродовж установленого часу);
8) закріплює навички самообслуговування; спільно з помічником вихователя допомагає дітям одягнутися, прививає охайне ставлення до одягу, взуття, головних уборів, вчить помічати безлад у
одязі та по можливості ліквідувати його; спонукає дітей до оволодіння трудовими навичками, спостережень та розповідей про побачене (почуте), висловлювання щодо власних вчинків і вчинків інших людей; організує проведення рухливих ігор із мовленнєвими завданнями та спортивних розваг (сумісно із інструктором із фізичної культури); привчає своєчасно та без нагадувань користуватися носовичком, гребінцем, виявляти турботливе ставлення до однолітків (упродовж року);
9) слідкує за правильністю мовлення вихованців (постійно).
Вибір методів і засобів загартування змінюються відповідно до пори року, температурного режиму в приміщенні, епідеміологічного стану в логопедичній групі.
З метою підвищення ефективності загартовувальних процедур їх слід проводити у стані теплового комфорту організму дітей, який досягається раціональним поєднанням теплозахисних властивостей одягу з температурою повітря у приміщенні чи на відкритому повітрі. У системі загартовування основні фактори оточуючого середовища (сонце, повітря і вода) використовуються диференційовано в залежності від стану здоров’я дітей, із урахуванням матеріальної бази ДНЗ, підготовленості персоналу, з дотриманням усіх методичних вимог.
В кожній групі має бути спеціальне обладнання для проведення загартовувальних процедур: легкі пластмасові тазики (2 шт.), поливалки (2–2,5 л) для обливань, дерев’яні трапи, індивідуальні рушнички, махрові рукавички для сухого чи вологого обтирання, водний термометр.
Правильно організований режим харчування передбачає наявність у дітей гарного апетиту, нормальної шлункової секреції, що забезпечується чітким дотриманням часу прийомів їжі та інтервалів між ними, продуманим розподілом кількості та якості їжі згідно з прийомами.
Сон надзвичайно важливий для дошкільників логопедичної групи, адже особливості їх нервової системи, зокрема підвищена чутливість і швидка виснажуваність, часта соматична ослабленість збільшують фізіологічну потребу таких дітей у сні. Під час прогулянок вихователь слідкує за відповідністю одягу дітей погодним умовам та інформує батьків щодо доцільності його підбору таким чином, щоб він не був надто теплим (легким) і не обмежував рухів. Слід пам’ятати, що прогулянки не проводяться при температурі повітря нижчої за –15оС та силі вітру понад 15 м/с.
Психокорекційна складова організації ПВД – спільна ланка роботи вчителя-логопеда, вихователів логопедичної групи, інструктора з фізичної культури, музичного керівника та практичного психолога. Всі спеціалісти спеціального ДНЗ прагнуть до кінцевої мети перебування дитини в логопедичній групі – скоригувати її психофізичну та мовленнєву діяльність, сформувати її як всебічно розвинену особистість. Вирішенню таких завдань сприяють ігри-заняття, театралізована діяльність, проведення різноманітних свят, ігор і розваг. Про їх зміст ми детальніше розповімо в своїх інших публікаціях.
Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок про важливість кожної зі складових організації послідовності видів діяльності у цілісній системі життєдіяльності дітей логопедичної групи та підкреслити значущість тісного взаємозв’язку всіх тих спеціалістів, які беруть участь у освітньо-виховному процесі в спеціальному дошкільному навчальному закладі.
Література:
1. Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад : Постанова Кабінету Міністрів Укр. № 305 від 12 бер. 2003 р., поточ. ред. від 01 груд. 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до вид.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/305-2003-%D0%BF
2. Рібцун Ю. В. Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу / Ю. В. Рібцун. – Х. : Вид. група „Основа”, 2013. – 239 [1] с. – (Серія „Професійний довідник”).
Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.
Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.
Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.
Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.
Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.
При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов Юлию Рибцун обязательна.