РЕЧЕВЫЕ НАРУШЕНИЯ ЛЕГЧЕ ПРЕДУПРЕДИТЬ, ЧЕМ ПРЕОДОЛЕТЬ (в родительскую записную книжку)

© Рібцун Ю. В. Мовленнєві порушення легше попередити, ніж подолати / Ю. В. Рібцун // Дитячий садок. – 2011. – 19 (595) трав. – С. 6–10.

МОВЛЕННЄВІ ПОРУШЕННЯ ЛЕГШЕ ПОПЕРЕДИТИ, АНІЖ ПОДОЛАТИ

(до батьківського записника)

Ю. В. Рібцун,

к.пед.н., с.н.с. лабораторії логопедії

Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

Діти – це наша радість, щастя й надія, це наше майбутнє. Кожен із нас мріє виростити свою дитину здоровою та інтелектуально розвиненою, виховати доброзичливого та цікавого співрозмовника з багатим словниковим запасом і чітким правильним мовленням.

Слід пам’ятати, що мовлення у дитини формується поступово, разом із її ростом і розвитком. І з самого раннього віку, привчаючи дитину слідкувати очима за предметами, слухати голос оточуючих, ми сприяємо її мовленнєвому розвитку. Крок за кроком формується у малюка чуття мови – він засвоює певні закони граматики, будує різноманітні за конструкцією речення, пов’язуючи слова в них за відповідними граматичними правилами.

Оволодіння мовленням – складний, багатосторонній психічний процес. Його поява і подальший розвиток залежить від багатьох факторів. Формування мовлення розпочинається лише тоді, коли головний мозок, слух, артикуляційний апарат дитини досягнуть певного рівня розвитку. Це в значній мірі залежить від оточуючого середовища.

Проте якщо дитина не отримує нових яскравих вражень, коли не створені відповідні умови для розвитку рухової та мовленнєвої активності, тоді затримується її фізичний та психічний розвиток. Як неодноразово вказували науковці у галузі логопедії та дефектології [2, 3, 5, 6, 7, 8], ніщо так негативно не відбивається на загальному психічному розвитку дитини як затримка у формуванні її мовлення.

Як зазначає дефектолог О. С. Жукова [3], затримки у мовленнєвому розвитку можна виявити вже з перших днів життя дитини. Ознаками, які повинні насторожити батьків щодо прогнозу мовленнєвого розвитку, є:

– у новонародженого слабкий монотонний крик;

– до кінця 1-го місяця немовля не кричить при неприємних відчуттях (наприклад, коли воно мокре чи хоче їсти);

– до кінця 4-го місяця не посміхається, коли з ним розмовляють;

– до кінця 5-го місяця не вимовляє окремих звуків чи складів (типу „ба-ба-ба” чи „га-га-га”), знаходячись на руках у матері, не намагається знайти поглядом названий нею об’єкт („Де тато?”);

– до кінця 7-го місяця не прагне привернути до себе увагу певними звуками;

– до кінця 9-го місяця в мовленні ще не з’явились повторювані однакові склади, які звучать як одне слово, наприклад: „ма-ма”, „дей-дей”, „да-да”;

– до кінця 10-го місяця малюк ще не може повторити за дорослим біля восьми різних звукосполучень та складів, не може заперечно похитати головою („ні-ні”), помахати рукою на прощання („бувай-бувай”);

– до кінця 12-го місяця не вимовляє жодного осмисленого „дитячого слова”, яким малюк називає одні й ті самі предмети, осіб, ситуації, не прислухається до музики, не може виконати просту інструкцію (наприклад, „дай машинку”);

– до кінця 15-го місяця не вживає адекватно слів „мама” і „тато”;

– до кінця 19-го місяця не вимовляє осмислених слів, не показує частини тіла, які називає дорослий;

– до кінця 29-го місяця не розуміє значення слів „великий – маленький”.

Досить часто в період від одного до двох – двох з половиною років дитина, яка вже повинна говорити, продовжує мовчати. Як зазначають науковці В. В. Вєтрова, О. О. Смірнова [2], Л. Г. Садовнікова [7], у дітей можуть проявлятися такі затримки у мовленнєвому розвитку:

І. Затримка на стадії емоційного спілкування. Емоційний контакт з дорослим замінює у дитини вербальну комунікацію. Вона посміхається, лащиться і цих емоцій у спілкуванні з дорослим їй достатньо.

ІI. Затримка на стадії називання. Дитина промовляє слово тільки за зразком дорослого. У конкретній ситуації вона називає предмет, проте у реальній взаємодії з людьми своє мовлення замінює вказівними жестами, вимогливими вигуками і т. д. Це призводить до знервованості, примхливості дитини, адже вона не може усвідомити, чому її не розуміють оточуючі.

III. Відсутність інтересу до спілкування. У дитини не виникає потреби у створенні емоційних та вербальних контактів з оточуючими. Відсутність необхідних зв’язків з людьми виявляється в прагненні робити усе самостійно, дорослий як партнер по спільній діяльності чи співрозмовник малюкові не потрібен. Дитина вокалізує, продовжує маніпулювати предметами, не реагуючи на звернене мовлення.

IV. Затримка на стадії „дитячих слів”. Часто дорослий, намагаючись досягти якомога тіснішого контакту з дитиною, використовує в своєму мовленні „дитячі слова” типу „ам-ам” (їсти), „ту-ту” (поїхали), „бі-ка” (машинка) тощо, що заважає дитині вчасно оволодіти правильним мовленням.

Подолати затримки мовленнєвого розвитку (ЗМР) у дітей вам допоможе навчально-методичний посібник Ю. В. Рібцун „Мовленнєві намистинки для маленької дитинки” [9]. Займайтеся з малюком, грайте в ігри, виконуйте розвивальні вправи, читайте віршики і не забувайте звертатися по допомогу до вчителя-логопеда.

Несприятливі впливи (як зовнішні, так і внутрішні) призводять до порушення фізичного та нервово-психічного розвитку дитини, одним із проявів яких є ЗМР, що може перерости у складний системний мовленнєвий дефект – загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ). Якщо дитині вже три роки, а в неї збіднений словник, грубо порушена звуковимова, вона не в змозі побудувати граматично правильні речення або не вміє розмовляти взагалі, це свідчить про наявність у неї загального недорозвитку мовлення.

Обов’язково зверніться до вчителя-логопеда, і якщо вам порадили відвідувати логопедичну групу дошкільного навчального закладу компенсуючого типу, не хвилюйтеся, що ваша дитина „якась не така”. У садочку з вашою дитиною щодня працюватиме вчитель-логопед, використовуючи спеціальні корекційно-розвивальні програми [8], що дозволить виправити чи значно зменшити мовленнєвий дефект.

Подолати мовленнєвий недорозвиток допоможе і книга В. В. Тищенка та Ю. В. Рібцун „Як навчити дитину правильно розмовляти: від народження до п’яти років” [10], де представлено ігровий та мовленнєвий матеріал, який стисло охоплює всі складові дитячого мовлення.

Дитина росте і дорослішає. Батьки розуміють дошкільника з півслова, і якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками, які можуть дражнити дитину чи не приймати її до спільної гри. Не забувайте, що вона може поступово усамітнитись. Це часто затримує мовленнєвий розвиток і негативно впливає на характер дитини. Вона може стати дратівливою, замкненою, плаксивою, з проявами негативізму. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади.

Часто буває так, що язичок дитини „неслухняний”, тобто язикові м’язи недостатньо розвинені. Зверніться за допомогою до вчителя-логопеда і він порадить, який комплекс спеціальних вправ для розвитку мовнорухового апарату (язика, губ, щік, м’якого піднебіння) необхідно виконувати разом з малюком. Спочатку повправляйтеся самі і тільки потім заохочуйте до виконання артикуляційної гімнастики дитину. Це обов’язково потрібно робити перед дзеркалом, що допоможе проконтролювати правильність виконання вправ. Особливу увагу зверніть на чіткість, плавність, диференційованість, точність та рівномірність відтворюваних рухів, здатність переключення з одного руху на інший.

Артикуляційна моторика тісно пов’язана з розвитком дрібної, тобто рухливістю дитячих пальчиків. Нанизування намистинок, застібання ґудзиків, шнурування, гра з мозаїкою, виконання аплікацій, ліплення, конструювання, малювання, розфарбовування, домальовування, складання геометричних і рослинних візерунків, з’єднування стрілочками відповідних частин малюнків – все це допоможе дошкільнику розвинути не тільки дрібні м’язи рук, а й мовлення в цілому, підготує до опанування навичок письма.

Процес оволодіння звуками неможливий без достатнього рівня розвитку фонетико-фонематичних процесів (слухового сприймання, уваги та пам’яті). Якщо малюк дефектно сприймає звуки на слух, не розрізняє корелюючих фонем (схожих за вимовою чи звучанням), він не зможе правильно говорити, а згодом і грамотно писати. Корекційна робота починається у формі гри на матеріалі немовленнєвих звуків (Як гуде комар? – З-з-з. Як шумлять дерева? – Ш-ш-ш) і поступово охоплює всі засвоєні дитиною звуки, які виправляє і автоматизує (вводить у самостійне мовлення) вчитель-логопед. За необхідністю проводиться диференціація – робота з розрізнення в мовленні змішуваних звуків.

Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимова дитини, і
дуже рідко звертається увага на недорозвиток лексичної та граматичної ланок мовлення. Але не забувайте про те, що всі складові мовлення дошкільника формуються, розвиваються й функціонують у єдності та нерозривно пов’язані між собою. Порушення будь-якої ланки веде за собою недорозвиток іншої, наприклад, недоліки усного мовлення часто проявляються на письмі (тобто дитина пише так само неправильно, як і говорить). Тому під час занять важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (роду, числа, відмінка, часу, виду), розвивати зв’язне мовлення та всі психічні процеси (мислення, пам’ять, увагу) в цілому.

Проте просто механічне заучування слів не зможе в достатній мірі збагатити активний словник дітей. Для занять необхідні предметні та сюжетні малюнки, різноманітні лото, дитячі книжки та журнали. Під час ігрових завдань доцільно використовувати предмети повсякденного вжитку (іграшки, посуд, одяг, побутові прилади тощо), познайомити дошкільників з їх назвами та призначенням.

Для повноцінного спілкування у дошкільника має бути достатній обсяг іменникового словника, тобто дитина повинна вміти знаходити і називати предмети з наступних лексичних тем: „Родина”, „Моє тіло”, „Наш дім”, „Іграшки”, „Овочі”, „Фрукти”, „Продукти”, „Посуд”, „Одяг”, „Транспорт”, „Меблі”, „Предмети побуту та вжитку”, „Професії”, „Дерева”, „Квіти”, „Комахи”, „Звірі”, „Свійські тварини і птахи”, „Зимуючі та перелітні птахи”, знати назви частин предметів (наприклад, складові чайника – носик, ручка, стінки, дно, кришечка), пір року (осінь, зима, весна, літо), частин доби (ранок, день, вечір, ніч), днів тижня (понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота, неділя).

Словник відносних прикметників поповнюється у процесі засвоєння дошкільниками понять величини, кольору та форми предметів, виділення їх характерних ознак (смак – кислий, солодкий, гіркий; дотик – твердий, м’який, гладенький, шорсткий), протилежних характеристик (високий – низький, широкий – вузький, довгий – короткий, твердий – м’який тощо), присвійних – шляхом визначення приналежності окремих предметів та їх частин (мамина хустка, вовчий хвіст). Діти повинні вміти впізнавати та називати характерні ознаки пір року, вміти орієнтуватися в просторі (знаходити предмети праворуч, ліворуч, вгорі, внизу), а також на аркуші паперу (верхній правий, лівий нижній кут і т. п.).

Збагатити дієслівний словник дошкільників можна не лише називаючи окремі дії, а й виконуючи завдання на розрізнення ситуативно схожих дієслів (наприклад, шити – плести – вишивати), слів-омонімів (летять сніжинки, пташки, літак і т. д.), підбір антонімічних пар (бігти – стояти, говорити –
мовчати, сміятися – плакати).

Особливу увагу звертайте на відмінкові, родові
та числові закінчення іменників і дієслів (ніж – ножа – ножем – п’ять ножів; ложка – ложки – ложкою – сім ложок; відро – відра – відром – десять відер; Валя читав книжку – Валя читала книжку; дівчинка малює – дівчатка малюють), на утворення нових слів за допомогою складання основ, додавання суфіксів чи префіксів (овоч + різати = овочерізка; буряк + -чок = бурячок; білка + -чин- = білчин; пере- + їхати = переїхати). Саме такі форми найчастіше засвоюються дітьми помилково чи недостатньо.

Завдання педагогів (учителів-логопедів та вихователів дошкільного навчального закладу компенсуючого типу) і вас, батьків, полягає в тому, щоб знайти ефективні форми, засоби й методи, спрямовані на покращення звуковимови, збагачення словника, удосконалення граматичної будови, формування зв’язного мовлення, розвиток у дітей пізнавальної активності та допитливості, формування в них найпростіших способів розумової діяльності. До того ж необхідно, щоб ця форма корекційно-педагогічної роботи була доступною та цікавою для вашої дитини, незалежно від її мовленнєвого, фізичного та розумового розвитку.

Задовольнити дитячу допитливість, залучити її до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами встановлення причинно-наслідкових зв’язків між предметами та явищами допомагає гра, адже формування мовлення тільки поєднуючись з розвитком інших психічних процесів,

розгортанням ігрової діяльності, забезпечує гармонійне становлення повноцінної дитячої особистості. Гра завжди цікава для дітей, тому вона набагато ефективніша, ніж стандартні заняття. Яку ж гру вибрати, щоб вона була не лише цікавою, а й корисною для дитини з мовленнєвими порушеннями?

На сайті www.logoped.in.ua (рубрики „Чудовий вузлик”, „Брязкальце”) [11] зібрані ігри та вправи з мовленнєвими завданнями для дітей різного віку. Посібники, запропоновані в статтях, легко виготовити самостійно. А щоб грати з дитиною було ще цікавіше, вважаємо за доцільне виконувати завдання разом з ігровими персонажами. Якщо у вас в сім’ї росте дівчинка, розфарбуйте разом з нею Грайлинку, якщо хлопчик – Пограйлика. Скопіюйте (зображення можна збільшити), виріжте і наклейте ігрових персонажів на картон, зробіть підставку. Нехай Грайлинка чи Пограйлик приймають участь у всіх іграх разом з вами.

Пропонуємо ігри, які легкі у проведенні, доступні та корисні не тільки для формування мовлення вашої дитини, а і для розвитку зорового сприймання, уваги, пам’яті та мислення.

„Наведи порядок”

Візьміть 3–5 карток з 2–3 лексичних тем (наприклад, „Овочі” – огірок, помідор, морква, „Фрукти” – яблуко, груша, слива), перемішайте їх. Дитина повинна розкласти картки на 2 купки. Аналогічно можна організувати гру в лото, під час якої дитина розкладає предметні картинки під сюжетними малюнками (наприклад, овочі – город, фрукти – сад, звірі – ліс).

„Що зайве?”

Візьміть по 4–5 карток двох лексичних тем (наприклад, „Звірі”, „Свійські тварини”), викладіть в ряд 4–5 малюнків, один з яких – з іншої лексичної групи (наприклад: вовк, заєць, корова, лисичка). Дитина має визначити, який малюнок зайвий і аргументувати своє твердження.

„День–ніч”

Розкладіть в ряд 4–6 малюнків однієї чи кількох лексичних тем, ознайомте дитину з правилами гри. Коли ви скажете „ніч”, дитина заплющує очі; почувши слово „день”, розплющує їх та виконує завдання.

1. Дитина має запам’ятати наявні малюнки, потім назвати, якого із зображених предметів не стало (наприклад: стілець, шафа, ліжко, стіл; не стало шафи).
2. Дитина має запам’ятати зображення та їх розташування, потім розкласти малюнки так, як вони лежали раніше.

„Знайди відгадку”

Заздалегідь доберіть малюнки та розкладіть їх перед дитиною в ряд.

1. Назвіть ряд ознак певного предмета. Дитина знаходить відгадку серед малюнків (наприклад: круглий великий, гумовий, легкий… м’яч).
2. Назвіть ряд дій. Дитина знаходить відгадку (наприклад: шумить, сигналить, їде, везе, мчить… машина).
3. Гру можна провести без використання малюнків, враховуючи особистий досвід дитини (соковите, рум’яне, смачне, солодке, стигле… яблуко).
4. Дитина самостійно добирає ознаки (дії) до предмета, а ви відгадуєте.

„Що до чого?”

Дорослий заздалегідь добирає малюнки, які можна об’єднати в пари за певною ознакою (родо-видова приналежність, колір, форма, величина, призначення і т. п.).

1. Дитина уважно розглядає запропоновані малюнки, відкладає їх парами, аргументує свій вибір (наприклад: ялинка – береза (це дерева), сукня – светр (це одяг), шафа – стіл (це меблі).
2. Дорослий називає слово, а дитина знаходить серед запропонованих пару (повітряна кулька – кавун (ці предмети круглі).
3. Гра проводиться без використання малюнків, враховуючи особистий досвід дитини (огірок – листок (ці предмети зеленого кольору).

„Ланцюжок”

Доберіть предметні малюнки: кіт, курка, морква, сукня, білка, складіть купкою. Почергово показуючи малюнки, ви називаєте слова: миша, яйце, заєць, дівчинка, горіх. Дитина, встановивши зв’язки між малюнком та словом, має запам’ятати почуте. Ви мовчки почергово демонструєте малюнки. Дитина називає відповідні асоціативні слова (кіт – миша, курка – яйце, морква – заєць, сукня – дівчинка, білка – горіх).

Корисно проводити ігри на природі, збагачуючи знання дошкільнят про навколишній світ. Доцільно спонукати дітей до розповідей про те, як пройшов день у дитячому садочку, в які ігри грали, про що цікаве дізналися, кого чи що бачили на прогулянці. Нехай малюк поділиться враженнями від переглянутого мультфільму чи прочитаної йому казки. Щодня дитина має почути від вас чи то казку, чи байку, оповідання або вірш. Вивчайте із
малюком напам’ять поетичні мініатюри, відгадуйте загадки, повторюйте скоромовки, чистомовки, домовлянки, аналізуйте разом зміст прислів’їв і приказок. Така комплексна робота дасть змогу досягти позитивних результатів.

Продовжуйте активно шукати відповіді на проблемні запитання, розвивайте у малюка пізнавальний інтерес, допитливість. Пам’ятайте, що процес навчання дитини мовленню не може ґрунтуватися на простих однозначних і готових рецептах. Його кінцевий успіх багато в чому визначиться вашим творчим підходом до запропонованого матеріалу. Шановні батьки, не сподівайтеся на швидкий ефект у навчанні, адже малюк тільки-но починає знайомитися з рідною мовою.

Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу. Тільки у співпраці з дитиною ви зможете досягти бажаного: навчити відрізняти правильну звуковимову від дефектної, сформувати навички самоконтролю за власним мовленням, збагатити словниковий запас, удосконалити зв’язне мовлення, розвинути увагу, пам’ять, інтелект, підготуєте до успішного навчання у школі.

Сподіваємось, що запропоновані методичні поради допоможуть вам у творчому пошуку і зроблять роботу більш цікавою та продуктивною, а заняття з використанням поданого матеріалу принесуть вам і вашій дитині цікаві та корисні моменти спілкування.

Рекомендована література:

1. Васильева Н. Н. Развивающие игры для дошкольников / Н. Н. Васильева, Н. В. Новоторцева. – Ярославль : Академия развития, 1998 – 204 с.
2. Жукова О. С. Развивающие игры / О. С. Жукова. – СПб. : ОНИКС, 2001. – 16 с.
3. Крутій К. Л. Вчимося мови та розмови, або Українська разом із матусею / К. Л. Крутій, Н. А. Лопатинська, Н. В. Маковецька. – Запоріжжя : Просвіта, 1999. – 336 с.
4. Малер А. Р. Ребенок с ограниченными возможностями : книга для родителей / А. Р. Малер. – М. : Педагогика-Пресс, 1996. – 80 с.
5. Мастюкова Е. М. Лечебная педагогика / Е. М. Мастюкова. – М. : Владос, 1997. – 304 с.
6. Рібцун Ю. В. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ / Юлія Валентинівна Рібцун. – К. : Освіта України, 2011. – 292 с.
7. Рібцун Ю. В. Мовленнєві намистинки для маленької дитинки : навч.-метод. посіб. / Ю. В. Рібцун. – К. : Літера, 2010. – 160 с.
8. Тищенко В. В. Як навчити дитину правильно розмовляти: від народження до 5 років : поради батькам / В. В. Тищенко, Ю. В. Рібцун. – К. : Літера ЛТД. – 2006. – 128 с.

2. Ветрова В. В. Ребенок учится говорить / В. В. Ветрова, Е. О. Смирнова. – М. : Знание, 1988. – 96 с.

7. Садовникова Л.Г. Ваш ребенок начинает говорить / Л. Г. Садовникова. – СПб : ТОО «Тригон», 1996. – 127 с.

11. http://www.logoped.in.ua/

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die

Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.