© Рібцун Ю. В. Граємо з дитиною всією родиною / Ю. В. Рібцун // Дошкіл. виховання. – 2005. – № 5. – С. 26–27.
ГРАЄМО З ДИТИНОЮ ВСІЄЮ РОДИНОЮ
Навчати дитину правильно говорити слід починати від самого малечку, використовуючи різноманітні ігри та вправи. Однак мовленнєві ігри, подані у педагогічній та спеціальній літературі, здебільшого вимагають виготовлення наочності, створення відповідних умов. Юлія РІБЦУН (Інститут спеціальної педагогіки АПН України) пропонує комплекс мовленнєвих ігор, у які без додаткової підготовки можна пограти вдома з дітьми різного віку, починаючи з найраннішого. Ці ігри допомагатимуть розвивати й коригувати моторику, мовлення, увагу та пам’ять малюків.
Мавпочки
Мета: розвиток артикуляційної моторики.
Обладнання: люстерко.
Опис гри. Дорослий читає дитині вірш. Після прослуховування називає вправу і пропонує виконати її.
1. „Хоботок”. Витягнути губи сильно вперед, напружити, як при вимові звука „у”.
В зоопарку ми були,
там великі є слони.
А маленький Раві
привітався з нами.
Хобот свій він витягав,
„Всім привіт!” –
немов казав.
Щоб йому відповісти,
хоботок зроби і ти.
Краще губи витягай,
Раві швидше привітай.
(Ю. Рібцун)
2. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні 10–15 секунд.
Чашку чарівну я можу зробити.
З глини її не потрібно ліпити.
Вгору широкий язик підіймаю,
Старанно в нього краї загинаю.
Соком наповню її чи водою –
Чашка чарівна завжди зі мною.
(Ю. Рібцун)
3. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його, зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 секунд. Слідкувати, щоб кінчик язика не загинався.
Розкриваю ширше ротик,
язичок я свій тягну.
Бачиш, гострий він, як голка,
та не бійся, не вколю!
(Ю. Рібцун)
4. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися кінчиком язика почергово то до носа, то до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Виконувати під лічбу 10–15 разів.
Небо–земля,
небо–земля –
свій язик гойдаю я.
Тож і ти часу не гай,
язичок свій погойдай.
Та дивись, не лінись,
вгору–вниз, вгору–вниз.
(Ю. Рібцун)
5. „Маляр”. Рот трохи відкрити. Кінчиком язика водити по внутрішній стороні щік („стінки”), змінюючи напрямок, потім проводити язиком вперед-назад по піднебінню („стеля”). Слідкувати, щоб язик залишався широким, а його кінчик не висувався з рота.
Малярам знайдеться діло:
треба фарбувати стіни,
стелю треба фарбувати.
Хочеш їм допомагати?
Язичок свій підніми,
стелю ним ти побіли.
Язичком вперед-назад
ти біли за рядом ряд.
Працювати будеш вміло,
швидко впораєшся з ділом.
(Ю. Рібцун)
6. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу і сховати язик вглиб рота. Повторити 15 разів.
Як у банці на полиці
Варення стояло.
Я його все виїла,
Та здалося мало.
Щоб за теє вареннячко
Не сварила мати,
Треба дуже чистесенько
Губки облизати.
(Ю. Рібцун)
7. „Котушка”. Рот трохи відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх корінних зубів. Кінчиком язика впертися в нижні передні зуби. Широкий язик „викочувати” вперед і ховати вглиб рота. Виконувати під лічбу 10–15 разів.
Я робити з язика
котушку навчився.
То вперед, то назад
язик покотився.
Дуже добре я умію
котушку качати,
та ганятися за нею
не дам кошеняті.
(Ю. Рібцун)
Дружні пальчики
Мета: розвиток дрібної моторики.
Обладнання: аркуш паперу, ручка (олівець).
Опис гри.
Перший варіант. Дорослий читає дитині вірш і разом із нею грає її пальцями.
а) „Пальчикова сімейка”.
| Оцей пальчик – мій дідусь, |
Пальці розчепірити. Почергово називаючи членів родини, загинати пальці.
|
| А оцей – бабуся. | |
| Оцей пальчик – мій татусь, | |
| А ось цей – матуся. | |
| Оцей пальчик – я. | |
| Міцна наша сім’я! | Стиснути ручку в кулачок. |
б) „По гриби”.
| Між ялинкових пухнастих лап | Витягнуті руки з розчепіреними пальцями покласти одна на одну долонями вниз. |
| Дзвінко дощик: крап-крап-крап! | Імітація гри на піаніно. |
| Де сучок давно засох, | Стиснути руки в кулачки. |
| Виріс мох-мох-мох… | Відкривати кулачок, різко виставляючи по одному пальцю. |
| До листка, де лист прилип, | Скласти долоньки разом. |
| Виріс гриб-гриб-гриб. | Ставити кулачок на стіл, накриваючи долонькою. |
| Білих тут грибів сім’я. | Руки до ліктів з’єднані, кисті розведені в сторону, пальці розчепірені |
| Хто знайшов їх? – Я, я, я! | Почергово з’єднувати однойменні пальці рук. |
| Дружно ми гриби збирали, | Стиснути руки між собою (жест рукостискання). |
| Їх у кошички складали. | Сплести пальці обох рук, утворюючи кошик; великі пальці підняти та з’єднати (ручка). |
в) „В лісі є зелена хата” (Платон Воронько).
| В лісі є зелена хата, | З’єднати пальці рук під кутом; підняти руки над головою, зробивши „дах”. |
| Там поснули ведмежата, | Покласти руки під щоку, закрити очі; імітувати лапки ведмедика. |
| А найменший – вереда, | Показати долонькою зріст ведмедика; скривити личко. |
| Сивій мамі набрида. | Підняти руки вгору, показавши зріст мами-ведмедиці; відмахувати руками від себе. |
| Каже: – Я не хочу спати, | Вказівним пальцем показати на себе; зробити заперечний жест; покласти долоньки під щічку. |
| Утечу вночі із хати, | Імітувати біг пальчиками по столу; підняти руки над головою, зробивши „дах”. |
| Коли меду не даси, | Скласти долоні у ківшик; рухи до себе „дай-дай-дай”. |
| Риби, сала, ковбаси! | Плавний рух руками – пересування рибки; кругові рухи рукою по животику. |
| – Люлі-люлі, треба спати, | Імітація сну. |
| Над синком шепоче мати, | Рухи губами („посмішка” – „трубочка”); підняти руки, показавши зріст мами-ведмедиці. |
| – Як заснеш – тобі усе | Імітація сну; вказівний жест на співбесідника; круговий рух обома руками. |
| Сон в кошівці принесе. | Сплести пальці, утворивши кошик; великі пальці підняти і з’єднати (ручка). |
Повторивши кілька разів такі ігрові завдання, дитина легко відтворюватиме рядки вірша й виконуватиме складніші пальчикові вправи.
Другий варіант. Дорослий читає вірш і малює, а дитина виконує додаткові графічні завдання.
а) „Дощ і дощенята”. Малюється хмаринка. Дитина прямими лініями від заданих крапок зображує дощик.
По літніх доріжках
На тоненьких ніжках
Бігли дощенята
Спеку проганяти.
А з-за Хмари – Дощ, Дощ
Блискавками – трощ, трощ!
Дощеняток доганяє.
Личка квітам умиває.
Стали всі чистесенькі,
Радісні, свіженькі.
Дощенята зникли в лузі,
Ну, а Дощ – заснув в калюжі.
(О. Тимофєєва)
б) „Равлик”. Малюється равлик без хатинки. Дитина за опірними крапками проводить спіралеподібну лінію, не відриваючи руки від паперу.
– Равлику-павлику, де живеш,
Що на плечах, равлику, ти несеш ?
– Я живу під каменем, на горбі,
Хатку-мушлю ношу я на собі.
(Т. Коломієць)
в) „Жолудята”. Малюється гілка дуба. Дитина самостійно намагається намалювати жолудь (овал із „шапочкою” та „хвостиком”), домальовує жолудям „личка” (очі, носик, ротик), зображуючи на них різний настрій (веселий, сумний, сердитий, здивований).
Жмурять очі під дубочком
Малі жолудята:
– Вітер усмішки сховав,
Де нам їх шукати?
У росинці, під листочком,
Де лиш не шукали…
Ми з тобою разом сіли
І намалювали.
(О. Тимофєєва)
Хто це? Хто це?
Мета: збагачувати словник. Розрізняти висоту, силу, тембр голосу.
Словник: іменники (корова – бик – теля, коза – козел (цап) – козеня (цапеня), вівця – баран – ягня, кобила – кінь – лоша, кішка – кіт – кошеня, курка – півень – курча, гуска – гусак – гусеня, качка – качур (селезень) – каченя, індичка – індик – індича).
Обладнання: предметні картинки із зображенням свійських тварин та їх дитинчат.
Попередня робота: бесіда про тварин.
Опис гри. Дорослий читає закличку:
Кожен по-своєму маму покличе.
Знаєш ти, знаєш ти, як ?
„Му-му!” – телята,
„Хрю!” – поросята,
Ну, а лошата ось так: „Іго-го !”.
Кожен по-своєму маму покличе.
Знаєш ти, знаєш ти, як ?
„Гав!” – цуценята,
„Ме!” – козенята,
А кошенята ось так: „Няв !”
(Автор не визначений)
Перший варіант. Дорослий показує 2 картинки (мами і дитинчати), називає їх, імітує голосом, хто як із них говорить (мама – грубіше, дитинча – ніжніше). Пропонує дитині відгадати, хто кого кличе – мама свого малюка чи дитинча – маму. Дорослий відтворює звуконаслідування, дитина показує відповідну картинку.
Другий варіант. Дорослий читає вірш і пропонує дитині закінчити його, дібравши відповідне звуконаслідування.
В маленького песика тато
Вартує подвір’я і хату.
Всі ніч йому син помагав,
Як тато вигукував…(Гав !)
(І. Січовик)
Ходить котик тишком-нишком,
Упіймав сіреньку мишку.
Сміло вгору хвіст підняв.
І промовив гордо…(Няв !)
(І. Січовик)
Поросятко хоче їсти,
Не знаходить собі місця.
Каші я йому зварю,
Поросятко скаже…(Хрю !)
(І. Січовик)
Хто нас будить, як будильник?
Ну звичайно, це наш півник.
Він щоранку в курнику
Всім кричить… (Кукуріку!)
(І. Січовик)
Третій варіант. Дорослий пропонує дитині послухати віршик і виправити помилки.
Кішка вивела курчат,
Песик їсть пахуче сіно,
Квочка миє кошенят.
Коник гавка на людину…
(І. Січовик)
Четвертий варіант. Дорослий пропонує відповісти на питання „Хто у кого ?”.
П’ятий варіант. Дорослий називає тата й маму свійських тварин, дитина – дитинча. Ролі міняються.
Веселі гімнасти
Мета: автоматизувати вимову ізольованих звуків. Розвивати загальну моторику.
Обладнання: магнітофонний запис ритмічної музики.
Опис гри. Дитина виконує рухи під музику з вимовою ізольованих звуків.
- Звук [с]. Підняти пальці рук до рота і відразу ж опустити їх вниз плавним рухом із легким притиском, одночасно вимовляючи с-с-с.
- Звук [ш]. Ноги на ширині плечей. Підняти руки вгору і плавно помахати ними вправо і вліво, нахиляючи тулуб то в праву, то в ліву сторону, вимовляючи ш-ш-ш.
- Звук [л]. Обертати руками перед грудьми з одночасним промовлянням л-л-л.
Так чи ні?
Мета: розвивати слуховий контроль.
Обладнання: іграшки, предметні картинки; 2 кружечки (червоного і зеленого кольору).
Словник: іменники-назви іграшок, прикметники на позначення кольорів (червоний – зелений, білий – чорний).
Опис гри.
Перший варіант. Дорослий показує дитині іграшку. Повідомляє, що буде називати її то вірно, то ні, а малюк повинен уважно слухати і на помилкове називання підняти руку (наприклад: лялька, малька, палька, лялька, лямка, лялька, ялька і т. д.).
Другий варіант. Перед дитиною розкладається кілька предметних картинок. Дорослий просить дитину при правильному називанні предмета піднімати кружечок зеленого кольору, при невірному – червоний.
На подальших заняттях іграшки та предметні картинки виключаються.
Виправ Незнайка
Мета: розвивати слухову увагу.
Опис гри.
Перший варіант. Дорослий читає віршовані мініатюри Ігоря Січовика і пропонує дитині виправити звукові помилки у словах.
- Маленький Богдан
Підняв шемодан (ч).
- Шафу, двері, чобіток
Ремонтує нолоток (м).
Другий варіант. Дорослий читає вірш і пропонує знайти схожі за звучанням слова (рими).
Йшов грибочок на горбочок
Й зачепився за пеньочок.
Не здолав грибок горбка,
Та й лишивсь біля пенька.
(В. Кравчук)
Білка скочила на гілку,
Розгойдала гілку білка.
Погойдалась білка трішки
Та й майнула по горішки.
(В. Кравчук)
Добери слова
Мета: збагачувати словник. Вправляти в описуванні предметів.
Обладнання: іграшки (овочі, фрукти).
Словник: іменники (м’яч, морква, яблуко), відносні прикметники (круглий, великий, гумовий, легкий, кольоровий, яскравий, веселий; продовгувата, оранжева, тверда, соковита, гарна, відбірна, велика, терта, мита, солодка, смачна, сира, корисна; кругле, гладеньке, блискуче, тверде, смачне, солодке, стигле, соковите, рум’яне).
Попередня робота: описування овочів (фруктів) за схемою: колір, форма (круглий, трикутний, овальний), величина (великий, маленький), який на дотик (твердий, м’який), смак (кислий, солодкий, гіркий).
Опис гри.
Перший варіант. Дорослий називає кілька характерних ознак предмета, дитина відгадує.
Другий варіант. Дитина називає ознаки наявного предмета.
Третій варіант. Дитина називає ознаки предмета по пам’яті.
Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.
Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.
Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.
Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.
Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.
При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.