© Рібцун Ю. В. Проведення ігор із дошкільниками-логопатами / Юлія Рібцун // Дефектологія. – 2004. – № 1. – С. 45–47

 

ПРОВЕДЕННЯ ІГОР ІЗ ДОШКІЛЬНИКАМИ-ЛОГОПАТАМИ

Юлія Рібцун

Усіх батьків рано чи пізно починає турбувати питання готовності дитини до школи. Вони мріють, щоб малюк був здоровим, розумним і, ставши дорослим, досяг життєвих і професійних успіхів, прагнуть, аби він зростав вільним у спілкуванні та впевненим у власних можливостях.

І чи не найсуттєвішою умовою для цього є оволодіння правильним мовленням. Лише тоді, коли дитина чутиме чітке, виразне мовлення, вона навчиться правильно розмовляти, краще розумітиме мовлення оточуючих, легко передаватиме власні думки і бажання.

У сім’ї дорослі розуміють дошкільника з півслова. І якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Якщо ви помітили, що однолітки сміються над мовленням вашого малюка, спробуйте об’єктивно оцінити ситуацію.

Не забувайте, що дитина може поступово усамітнитися, що дедалі більше затримуватиме мовленнєвий розвиток і негативно впливатиме на її характер. Вона може стати дратівливою, замкнутою, плаксивою. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади.

Першим помічником для вас стане логопед, який після ретельного обстеження дитини поставить кваліфікований діагноз, визначить шляхи корекції розладу. Він розповість, що часто причиною спотвореної звуковимови є порушена рухливість чи недорозвиток органів мовнорухового апарату (губ, язика). Порадить, який комплекс спеціальних вправ для розвитку артикуляційної моторики необхідно щодня виконувати.

Спочатку повправляйтеся самі і тільки потім заохочуйте до виконання артикуляційної гімнастики дитину. Це обов’язково потрібно робити перед дзеркалом, що допоможе проконтролювати правильність виконання вправ. Особливу увагу зверніть на чіткість, плавність, диференційованість, точність і рівномірність відтворюваних рухів, здатність переключатися з одного руху на інший.

Заняття доцільно проводити в ігровій формі, що сприятиме зацікавленості дитини й досягненню найкращих результатів.

Артикуляційна моторика тісно пов’язана з розвитком дрібної, тобто рухливістю дитячих пальчиків.

Нанизування намистинок, застібання ґудзиків, шнурування, гра з мозаїкою, виконання аплікацій, малювання, розфарбовування, домальовування, складання геометричних і рослинних орнаментів, візерунків, з’єднання стрілочками відповідних частин малюнка, ліплення – все це допоможе дошкільнику розвинути як дрібні м’язи рук, так і мовлення в цілому, підготує до опанування навичок письма.

Процес оволодіння звуками неможливий без достатнього рівня розвитку фонетико-фонематичних процесів (слухового сприймання, уваги та пам’яті). Якщо малюк дефектно сприймає звуки на слух, не розрізняє корелюючих фонем(схожих за ви мовою та звучанням), то й не зможе правильно говорити, а згодом і правильно писати. Корекційна робота починається у формі гри на матеріалі немовленєвих звуків (Як гуде комар? – З-з-з. Як шумлять дерева? – Ш-ш-ш) і поступово охоплює всі засвоєні дитиною звуки, які виправляє та автоматизує (вводить у самостійне мовлення) логопед. За необхідності проводиться диференціація – робота щодо розрізнювання в мовленні змішуваних звуків.

Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимова дитини і дуже рідко звертається увага на недорозвиток лексичної та граматичної сторін мовлення. Але не забувайте про те, що всі сторони мовлення дошкільника формуються, розвиваються та функціонують у єдності та нерозривно пов’язані між собою. Порушення однієї ланки веде за собою  недорозвиток іншої, наприклад, недоліки усного мовлення часто проявляються на письмо (тобто дитина пише так само неправильно, як і говорить).

Тому під час занять важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (роду, числа, відмінка, часу, виду), розвивати зв’язне мовлення та всі психічні процеси (мислення, пам’ять, увагу) в цілому.

Зазвичай логопеди дають поради щодо форм роботи, які ви можете використовувати в домашніх умовах. Такі заняття дадуть дитині перші уявлення про звук, склад, слово, речення, допоможуть всебічно розвиватися. Вони не потребують ні спеціальної підготовки, ні значних зусиль.

Однак лише механічне заучування слів не збагатить активний словник дітей. Для занять необхідні предметні та сюжетні малюнки, різноманітні лото, дитячі книжки та журнали.

Під час ігрових завдань доцільно використовувати предмети повсякденного вжитку (іграшки, посуд, одяг, побутові прилади тощо), ознайомити дошкільників із їх назвами та призначенням.

Особливу увагу звертайте на відмінкові, родові та числові закінчення іменників і дієслів (ніж – ножа, ножем, п’ять ножів; ложка – ложки, ложкою, сім ложок; відро – відра, відром, десять відер; Валя читав книжку – Валя читала книжку; дівчинка малює – дівчатка малюють), на утворення нових слів за допомогою складних основ, додавання суфіксів чи префіксів (овоч + різати = овочерізка; білка + чин = білчин; пере + їхати = переїхати). Саме такі форми найчастіше засвоюються дітьми помилково чи недостатньо.

Корисно проводити ігри на природі, збагачуючи знання дошкільнят про навколишній світ. Ви маєте спонукати дітей до розповідей про те, як пройшов день у дитячому садочку, в які ігри грали, про що цікаве дізналися, кого чи що бачили на прогулянці. Нехай малюк поділиться враженнями від переглянутого мультфільму чи прочитаної казки.

Щодня дитина має почути від вас казку, байку, оповідання або вірш. Вивчайте з малюком напам’ять поетичні мініатюри, відгадуйте загадки, повторюйте скоромовки та домовлянки, аналізуйте разом зміст прислів’їв і приказок. Така комплексна роботи дасть змогу досягти позитивних результатів.

Щоб дітям було цікаво, обов’язково навчайте їх у формі гри, адже гра – супутник дитинства, провідна діяльність, під час коригується та розвивається дитяче мовлення та особистість у цілому.

Яку гру вибрати, щоб вона була не лише цікавою, а й корисною для дитини? Як методично правильно організувати та провести її, дотримуючись певної системи?

Під час проведення ігор різних типів із мовленнєвими завданнями вам допоможуть запропоновані правила, які були виведені, спираючись на методику О. Барташнікова:

1. Пам’ятайте, що саме в дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне – воно гнучке для подолання мовленнєвих вад. Тому чим раніше ви звертаєтесь за допомогою до спеціаліста, тим швидше дитина оволодіє правильним мовленням.

2. Організуйте постійне добре освітлене робоче місце. Акуратно і зручно розмістіть ігровий матеріал. Приберіть зі столу зайві речі, вимкніть радіоприймач і телевізор, подивіться на годинник, щоб зорієнтуватися, скільки часу триватиме заняття-гра.

3. Не забувайте, що дитина тільки-но починає вчитися правильно розмовляти і ваше завдання – допомогти їй у цьому. Під час виконання ігрових завдань у неї (особливо на початкових етапах) можуть виникати труднощі.  Не акцентуйте увагу на цьому, не дорікайте, коли в неї щось не виходить, якщо чогось вона не вміє. Не повторюйте за малюком неправильну вимову звуків. Розмовляйте з ним тільки правильно та своєчасно виправляйте.

4. Кожна дитина – індивідуальність. Її розвиток відбувається за власними законами, тому не порівнюйте свого малюка з однолітками, які, можливо, випереджають його у своєму розвитку.

5. Ніколи не відмовляйте дитині в проханні погратися з нею. Спочатку самі ознайомтеся зі змістом гри, її правилами, і тільки потім своїми словами поясніть дитині, як грати в цю гру. Якщо потрібно – проведіть попередню бесіду. Так ви емоційно підготуєте малюка до гри. Запропонуйте йому віршик, загадку, лічилку, закличку. Хай малюк вивчить їх разом із вами. Заохочуйте словесну творчість дітей, спонукайте їх до складання лічилок і закличок до ігор. Радійте кожному успіху дитини разом із нею.

6. Якомога більше розмовляйте з дитиною, спонукайте її до запитань. Пояснюючи, говоріть чітко, виразно, спокійно. Переконайтесь, що малюк розуміє значення всіх слів. За потреби у присутності дитини зверніться до словника.

7. Ігрові завдання не повинні бути занадто простими (малюкові нецікаво їх виконувати) чи складними (дитина відчуватиме невпевненість у своїх силах). Добирайте навантаження таким чином, щоб воно відповідало віковим, мовленнєвим і психофізичним можливостям дитини, було цікавим та доступним для сприймання. Фантазуйте, придумуйте власні варіанти ігор, аналогічні тим, які викликають особливі труднощі у вашої дитини. Адже найкраще знаєте свого малюка саме ви.

8. Пам’ятайте, що у дошкільників із мовленнєвими порушеннями страждають всі психічні процеси. Тому під час виконання мовленнєвих завдань дитині потрібно давати більше часу для роздумів. Не слід підганяти її з відповіддю, краще повторити завдання ще раз. І тільки після невдалих багаторазових спроб натякніть, в якому напрямку слід шукати вирішення цього завдання (поставте запитання, наведіть приклад розв’язування аналогічної проблеми, запропонуйте варіанти відповідей), виявляйте свою кмітливість.

9. Може статися, що дитина не спроможна виконати завдання. Запропонуйте їй полегшений варіант. Якщо ж і він не вдається – відкладіть гру і поверніться до неї завтра. Коли і наступного разу малюк не зможе виконати завдання, незважаючи на ваші натяки і підказки, докладно поясніть спосіб вирішення, запропонуйте спочатку легший, а потім ускладнений варіант. Через деякий час варто знову повернутися до цієї гри, аби переконатися, що дитина справді добре засвоїла навчальний матеріал.

10. Не примушуйте дитину продовжувати гру, якщо в неї щось не виходить або вона втомилася. Внаслідок примусу у малюка виникає страх перед можливим покаранням і вся його енергія піде не на розумову роботу, а на подолання небажання продовжувати заняття. Це призводить до того, що дитина часто відволікається, робить багато помилок. Будьте терплячими, не виявляйте негативних емоцій, адже це може призвести до ще більшого ускладнення мовленнєвого порушення – заїкання, або неврологічних розладів. Намагайтеся переключити увагу дошкільника на інший вид роботи.

11. Якщо ж рівень розвитку дитини не зріс, ви припустилися помилки: підвищили вимоги, використовували занадто складні ігри, залучаючи дитину до ігрової діяльності, користувалися авторитарними методами. І це, звичайно, негативно позначилося на емоційному самопочутті малюка, на його бажанні спілкуватися з вами у процесі гри, на його ініціативності. Проаналізуйте свою тактику і ліквідуйте перешкоди. Запам’ятайте золоте правило організації і керівництва будь-якої діяльності дитини, в тому числі і грою: дитині має бути цікаво і комфортно! Тільки за такої умови розвиток усіх сторін особистості малюка буде повноцінним.

12. Відзначайте усі досягнення дитини під час гри. Не будьте байдужими та пасивними. Намагайтесь об’єктивно оцінювати свою дитину, відзначати сильні та слабкі риси її характеру. Лише так ви зможете виявити шляхи використання одних і коригування інших.

13. Навчайте за допомогою активної дії і живого, невимушеного спілкування. Саме так дитина навчиться правильно розмовляти, опанує рушійні фактори розвитку – три „само”: самоконтроль, самооцінку, способи самовдосконалення.

14. Не соромтеся звертатися за допомогою до логопеда. Адже тільки завдяки співпраці логопеда і батьків, використанню цікавих і доступних видів роботи у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням.

Мовленнєва гра, за вмілого керівництва з боку дорослих, здатна творити чудеса. Щоденно проводячи ігри зі своєю дитиною, ви переконаєтесь, що саме гра для неї – найефективніший засіб навчання та виховання, коригування та розвитку мовлення, особистості в цілому.

Продовжуйте активно шукати відповіді на проблемні запитання, спілкуватися з малюком українською мовою, розвивати пізнавальний інтерес, допитливість. Пам’ятайте, що процес навчання мовлення дитини не може ґрунтуватися на простих однозначних і готових рецептах. Його кінцевий успіх багато в чому визначиться вашим творчим підходом до запропонованого матеріалу. Шановні батьки, не сподівайтеся на швидкий ефект у навчанні, адже малюк тільки-но починає знайомитися з рідною мовою. Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу. Тільки у співпраці з дитиною ви зможете досягти бажаного: навчити відрізняти правильну звуковимову від дефектної, сформувати навички самоконтролю за власним мовленням, збагатити словниковий  запас, удосконалити зв’язне мовлення, розвинути увагу, пам’ять, інтелект, підготуєте до успішного навчання в школі.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Богуш А. М., Григоренко Г. І. Запрошуємо до розмови : посіб. Для роботи з дошкільниками. – К.: Освіта, 1997. – 152 с.
  2. Калмыкова И. Р. Таинственный мир звуков. Фонетика и культура речи в играх и упражнениях : популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия, 1998. – 240 с.
  3. Крутій К. Л., Лопатинська Н. А., Маковецька Н. В. Вчимося мови та розмови, або Українська разом із матусею. – Запоріжжя: Просвіта, 1999. – 336 с.

Додаткові ключові слова: Юлія Рібцундитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.

Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцунребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.

Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.

Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.

 Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.

При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.

Добавить комментарий