© Рібцун Ю. В. Дошкільні логопедичні пункти: актуальні проблеми сьогодення / Ю. В. Рібцун // Проблеми та перспективи формування інноваційної системи освіти в ХХ столітті : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., 3–4 лют. 2012 р., м. Львів. – Львів : Львівська педагогічна спільнота, 2012. – С. 63–65.
Рібцун Ю. В.,
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник
лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України
ДОШКІЛЬНІ ЛОГОПЕДИЧНІ ПУНКТИ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ
Останнім часом спостерігається значне збільшення кількості дошкільників із порушеннями як загального психофізичного, так і мовленнєвого розвитку. Серед них є такі, які не мають складного condylox canadian pharmacy мовленнєвого дефекту, тому не підлягають зарахуванню до логопедичних груп спеціальних дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення (ПМ). За статистикою, наведеною у дослідженнях різних авторів Європи та СНД, порушення звуковимови спостерігається у 17–42% дітей дошкільного віку, причому існує стійка тенденція до збільшення їх кількості. Так, за даними професора М. Ханемана (Майнський університет) за останні роки ці показники зросли більше, ніж на 20%.
З метою конструктивного http://bestcanadianpharmacy-topmax.com/ вирішення виниклої ситуації щодо організації та реалізації корекційно-розвивального навчання дітей із вадами звуковимовної складової мовлення, при ДНЗ загального розвитку стали відкривати дошкільні логопедичні пункти. Згідно з наказом МОН України „Про затвердження Положення про логопедичні пункти системи освіти” [1] логопедичні пункти створюються у дошкільних навчальних закладах з метою необхідності виправлення мовленнєвих вад у дошкільників.
Проаналізувавши змістове наповнення „Положення…”, можна зробити загальний висновок щодо необхідності його удосконалення та наближення до потреб учителів-логопедів дошкільних логопунктів.
Отже, ми вважаємо за потрібне:
1) Розробити два окремих „Положення” про шкільні і дошкільні логопедичні пункти, адже форма, організація та зміст логопедичної роботи на них дуже різняться;
2) Виключити з переліку мовленнєвих вад для виправлення на дошкільних логопедичних пунктах такі тяжкі мовленнєві порушення, як дизартрія та алалія, бо вони потребують довготривалої щоденної логопедичної роботи;
3) За кожним дошкільним логопедичним пунктом закріпити лише один дошкільний навчальний заклад, адже кількість дошкільників в умовах сучасних ДНЗ значно варіюється: від 7–10 до 35–40 дітей в одній групі;
4) Вилучити поняття „підготовчі логопедичні групи”, адже, на жаль, групи такого типу вже давно не функціонують у ДНЗ як загального розвитку, так і у спеціальних компенсуючого типу, відповідно до наказу МОН України „Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів”,
де зазначається: „До 1 класу загальноосвітнього навчального закладу зараховувати дітей, як правило, з 6 років” [3];
5) Внести таку поправку щодо кількості дітей, охоплених логопедичною допомогою: „в залежності від характеру мовленнєвих порушень у дошкільників, але не більше 25 осіб”;
6) Виправити термін „мова” на „мовлення”, „мовна картка” на „мовленнєва”, адже вчитель-логопед займається виправленням саме мовленнєвих вад;
7) Вилучити термін „групові заняття”, адже фронтальна (групова) робота передбачає залучення до корекційно-розвивальної роботи одночасно усіх дітей, які знаходяться на обліку на логопедичному пункті. Тож буде доцільним використовувати термін „підгрупові ігри-заняття”, адже основною формою організації навчально-корекційної роботи є саме вони. Варто відмітити, що підгрупові ігри-заняття можуть проводитися лише на етапі автоматизації того чи іншого звука, а в інші періоди логопедичної роботи основною формою її проведення будуть саме індивідуальні ігри-заняття.
Підсумувавши вищеозначене, можна з нових позицій визначити дві важливі складові корекційно-розвивальної роботи на дошкільних логопедичних пунктах:
1) організація роботи та
2) основні освітні завдання вчителя-логопеда.
Організація роботи вчителя-логопеда логопедичного пункту ДНЗ загального розвитку:
1) Логопедичний пункт відкривається районним (міським) органом державного управління, забезпечується відповідним обладнанням і розміщується у приміщенні дошкільного навчального закладу;
2) Площа логопедичного пункту має бути не меншою 20 кв. м і відповідати основним санітарно-гігієнічним нормам;
3) На логопедичний пункт зараховуються діти, котрі мають фонетичний (ФНМ) і фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ) легкого ступеня;
4) Випуск дітей із виправленим мовленням, а по мірі звільнення місць їх прийом, здійснюється упродовж усього навчального року;
5) Тривалість робочого тижня вчителя-логопеда складає 20 годин;
6) Мова навчання на логопедичному пункті – українська (відповідно cialis do you need a prescription до [2]).
Основні освітні завдання вчителя-логопеда логопедичного пункту ДНЗ загального розвитку:
1) Попередження виникнення мовленнєвих порушень у дітей;
2) Діагностика мовленнєвого розвитку дошкільників старших груп ДНЗ загального розвитку свого мікрорайону, виявлення серед них тих, хто потребує логопедичної допомоги, оцінка їх мовленнєвої готовності до шкільного навчання;
3) Корекція звуковимови вихованців
ДНЗ, розвиток їх усного мовлення в цілому (фонетико-фонематичної, лексико-граматичної складової, зв’язного мовлення);
4) Взаємодія з педагогами ДНЗ з питань засвоєння дітьми Державної програми; консультативна допомога;
5) Пропаганда логопедичних знань серед педагогів (вихователів, практичних психологів) і батьків, надання відповідних рекомендацій щодо створення необхідного мовленнєвого середовища, закріплення набутих мовленнєвих навичок;
6) Здійснення зв’язку з учителями-логопедами інших ДНЗ і шкіл, дитячих поліклінік, психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК);
7) Самоосвіта та підвищення фахового рівня.
Доцільно коротко зупинитися на особливостях діагностичної та логопедичної роботи на дошкільних логопунктах.
Особливості проведення діагностичної роботи вчителя-логопеда:
1) Вчитель-логопед несе відповідальність за організацію та своєчасне виявлення дітей із мовленнєвими вадами і за комплектування підгруп;
2) Зарахування на логопедичний пункт здійснюється на основі обстеження усного мовлення дітей, яке проводиться з 1 по 30 вересня та з 1 по 30 травня;
3) Вчитель-логопед здійснює вивчення рівня мовленнєвого, пізнавального, соціально-особистісного, фізичного розвитку та індивідуально-типологічних особливостей тих дітей, які потребують логокорекціії;
4) Обстежені дошкільники з вадами мовлення після заповнення мовленнєвих карток проходять відповідну реєстрацію, а створений список подається вчителем-логопедом в орган державного управління освітою, якому підпорядкований логопедичний пункт;
5) Учитель-логопед може рекомендувати батькам або особам, які їх замінюють, провести додаткове обстеження дитини спеціалістами (ортодонтом, стоматологом, отоларингологом, невропатологом, психіатром).
Особливості корекційно-розвивальної роботи вчителя-логопеда:
1) Вчитель-логопед визначає основні напрями та зміст роботи з кожним із вихованців, систематично проводить необхідну профілактичну та корекційно-мовленнєву роботу з дошкільниками у відповідності з індивідуальними програмами;
2) Ігри-заняття проводяться вчителем-логопедом як індивідуально, так і підгрупою у час, вільний від основних ігор-занять та з урахуванням режиму роботи ДНЗ;
3) Індивідуальні ігри-заняття проводяться не менше двох разів на тиждень із тими дітьми, котрі мають фонетичні порушення, не менше двох разів із тими, що мають фонематичний недорозвиток;
4) Тривалість індивідуальної гри-заняття становить 15–20 хв., підгрупової – 25–30 хв.;
5) Наповнюваність підгрупи складає 2–3 особи, бажано одного віку, з однорідним мовленнєвим порушенням;
6) Підгрупові ігри-заняття проводяться з дітьми із ФН – не менше 1 разу на тиждень, ФФНМ – не менше двох разів на тиждень. Відвідування занять дітьми фіксується вчителем-логопедом у журналі обліку відвідування;
7) Структурними компонентами ігор-занять є:
А) індивідуальних:
а) артикуляційна гімнастика;
б) дихальна гімнастика;
в) постановка звуків;
г) закріплення набутих навичок;
Б) підгрупових:
а) автоматизація поставлених звуків;
б) розвиток дрібної моторики та координації рухів;
в) формування фонематичного слуху, навичок звукового, складового аналізу та синтезу;
г) збагачення словникового запасу;
ґ) удосконалення граматичної будови мовлення;
д) формування зв’язного мовлення;
е) навчання грамоти;
8) У кінці навчального року вчитель-логопед звітує перед районним (міським) органом управління освіти про результати корекційної роботи;
9) Теми, дати проведених учителем-логопедом консультацій для батьків, їх прізвища фіксуються в окремому журналі обліку консультацій.
Отже, правильно організована логопедична допомога дошкільникам в умовах логопедичного пункту дозволяє виправити мовлення у значної кількості дітей, повніше використати резерви корекційно-мовленнєвого впливу та зробити його органічною складовою цілісного дошкільного навчально-виховного процесу.
В статті ми зупинилися лише на окремих проблемних аспектах організаційно-навчального змісту, які потребують негайного вирішення. Проте насьогодні роботу логопедичного пункту значно ускладнюють і досі нерозв’язані питання відсутності уніфікованого нормативно-правового забезпечення, розробок програмно-методичних матеріалів, фінансування не навчальних закладів, а навчання дитини, труднощі у погодженні окремих аспектів навчально-виховної роботи з корекційно-мовленнєвого впливу на дітей з іншими безпосередніми учасниками освітнього процесу – вихователями, методистом, директором та ін. Сподіваємося, що наші пропозиції знайдуть своє втілення у розробці оновленого положення про дошкільні логопедичні пункти і стануть вагомим кроком на шляху удосконалення спеціальної дошкільної освіти.
Література:
1. Про затвердження Положення про логопедичні пункти системи освіти : наказ М-ва освіти і науки України від 13 трав. 1993 р. № 135 [Електронний ресурс] // Режим доступу до вид. : http: /www.zakon.rada.gov.ua›cgi-bin/laws/main.cgi…/
2. Про мови України : Закон України // Відомості Верховної pharmacy online viagra Ради України. – 2001. – № 49. – ст. 259 [Електронний ресурс] // Режим доступу до вид. : http: /www.ut.net.ua›Publication/4537/
3. Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів : наказ М-ва освіти і науки України від 07 квіт. 2005 р. № 204 [Електронний ресурс] // Режим доступу до вид. : http: /www.osvita.ua/legislation/Ser_osv/4346
Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.
Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.
Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.
Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische viagra online pharmacy Hilfe.
Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.
При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.