© Рібцун Ю. В. Особливості артикуляційної моторики у дітей п’ятого року життя із ФФНМ / Ю. В. Рібцун // Педагогіка здоров’я: зб. наук. пр. Всеукр. наук.-практ. конф., 7 квітня 2011 р. / за заг. ред. проф. О. М. Микитюка. – Х. : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2011. – С. 326-331.
Юлія Рібцун,
Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
Особливості артикуляційної моторики у дітей п’ятого року життя із ФФНМ
За психолого-педагогічною класифікацією мовленнєвих вад до порушень засобів спілкування поруч із загальним недорозвитком мовлення відносять фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ) – порушення процесів формування звуковимовної системи рідної мови у дітей із різними мовленнєвими розладами внаслідок дефектів сприймання та вимови фонем.
На сьогодні у вітчизняній логопедичній літературі та наукових дослідженнях ближнього зарубіжжя відсутні розробки щодо корекційного навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ФФНМ. Саме це спонукало нас до створення відповідного програмно-методичного забезпечення. З цією метою нами було вивчено стан усного мовлення дошкільників п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення.
Як показали результати дослідження, контингент середньої логопедичної групи для дітей із ФФНМ є різнорідним. До його складу входять як дошкільники із порушенням звуковимовної складової мовлення при збереженій іннервації мовленнєвого апарату (діти з дислалією), діти з порушенням звуковимови, обумовленим недостатністю іннервації мовленнєвого апарату (дошкільники з дизартрією), так і дошкільники з порушенням тембру голосу та звуковимови, обумовленими анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату (діти з ринолалією). Крім того, виявлено, що до логопедичних груп такого типу потрапляють діти зі сформованою звуковимовною складовою мовлення, але такі, що мають патологічно прискорений темп мовлення (дошкільники з тахілалією), дошкільники з порушеннями голосу (діти з дисфонією) на фоні простої дислалії, а також діти зі «звичною» порушеною звуковимовою, найчастіше обумовленою наслідуванням дефектної звуковимови членів родини. Відсоткові показники окремих груп дошкільників, що склали контингент середньої логопедичної групи для дітей із ФФНМ, зазначено на рис. 1.
Рис. 1. Контингент середньої логопедичної групи для дітей із ФФНМ
Наявність в одній групі такого числа дітей із різними відхиленнями потребує диференційованого підходу як до діагностики, так і до подолання виявлених мовленнєвих порушень.
Охарактеризуємо особливості артикуляційної моторики дітей середнього дошкільного віку із ФФНМ.
Під час вивчення стану орального праксису в процесі дослідження нами зверталася увага на кінетичну та кінестетичну основу мовлення дошкільників п’ятого року життя із ФФНМ, для чого дітям пропонувалися як статичні, так і динамічні вправи. Особливо ретельно ми обстежували анатомічну будову артикуляційного апарату дошкільників із урахуванням наступних характеристик:
- губи – нормальні, товсті, тонкі, вкорочена верхня губа, з розщепленням, неповне змикання губ, рухливі, малорухливі, парез;
- зуби – дрібні, великі, рідкі, діастеми, поза щелепною дугою, находять один на один, зайві;
- щелепи, прикус – прогенія, прогнатія; нормальний, відкритий передній чи боковий;
- язик – нормальний, макроглосія, мікроглосія, довгий, короткий, широкий, м’ясистий, не вміщається у роті, вузький, тонкий, рухливий, малорухливий, в’ялий, напружений, девіації язика;
- під’язикова зв’язка – нормальна, довга, вкорочена, натягнута, роздвоєна, відсутня, рухлива, малорухлива, з післяопераційним вузлом, наявна спайка з тканинами під’язикової області;
- тверде піднебіння – нормальне, низьке, пласке, „готичне”, широке, проопероване, з розщепленням (частковим, повним, сумбукозним), обтуратором;
- м’яке піднебіння – нормальне, вкорочене, роздвоєне, відсутнє, рухливе, в’яле, напружене, провисає, паретичне (повний, однобічний парез), відхилене вбік.
Для обстеження стану м’язів м’якого піднебіння дітям п’ятого року життя пропонувалося вимовляти голосні звуки на твердій та м’якій атаці („Довгий і короткий”).
Дошкільники п’ятого року життя з дислалією
Серед контингенту дошкільників п’ятого року життя із ФФНМ нами було виділено групи дітей із різними формами дислалії, а саме:
– з функціональною дислалією (7,0%), при якій була повністю відсутня органічна основа порушення звуковимовної складової мовлення, і причинами
виступали неправильне виховання мовлення дитини у сім’ї, мовлення дитини за патологічним наслідуванням, двомовність у сім’ї, педагогічна занедбаність;
– з акустико-фонематичною дислалією (14,0%), при якій відмічалися дефекти звукового оформлення мовлення, що були обумовлені вибірковою несформованістю операцій переробки фонем за їх акустичними параметрами у сенсорній ланці механізму сприймання мовлення;
– з артикуляторно-фонематичною дислалією (21,0%), при якій виявлялися порушення, причинами яких виступала несформованість операцій відбору фонем за їх артикуляторними параметрами у моторній ланці породження мовлення;
– з артикуляторно-фонетичною дислалією (57,0%), при якій спостерігалися дефекти звукового оформлення мовлення, що були обумовлені неправильно сформованими артикуляторними укладами.
Дослідження показало: якщо у дошкільників з акустико-фонематичною дислалією не спостерігалося відставань у сформованості артикуляційної моторики або були виявлені незначні недоліки, які не могли здійснити патологічний вплив на формування звуковимови, то у дітей з іншими формами дислалії спостерігалися значні порушення, що позначалися на формуванні мовленнєвої функції в цілому.
У дітей з функціональною дислалією було відмічено недостатню рухливість органів артикуляційного апарату (язика, губ, нижньої щелепи). Проте виконання статичних і динамічних вправ за вербальними інструкціями вчителя-логопеда та за наслідуванням давала стійкий позитивний ефект. Серед дітей з артикуляторно-фонематичною дислалією виділилося дві підгрупи. Якщо дошкільники першої з них (75,0%) мали в цілому сформовану артикуляторну базу, то у дітей другої підгрупи (25,0%) вона виявлялася несформованою, що проявлялося у труднощах переключення з одного укладу на інший. Виконання окремих вправ та їх серій без зорової опори здійснювалося з труднощами і потребувало залучення дзеркала.
У дошкільників із артикуляторно-фонетичною дислалією спостерігалися органічні дефекти периферичного мовленнєвого апарату, його кісткової та м’язової будови, а саме:
– вкорочення під’язикової зв’язки (32,0%), що обумовлювало труднощі підняття кінчика язика та вимови верхньоязикових звуків;
– надто великий язик (8,0%), який не вміщувався в роті, і від цього був неповоротким, що обумовлювало складність звуковимови;
– дефекти будови щелеп, а саме: прогнатія, коли верхня щелепа сильно висувалася вперед (4,0%); прогенія, коли нижня щелепа виступала вперед (4,0%); відкритий прикус, коли між зубами верхньої та нижньої щелеп при їх зімкненні залишався проміжок (8,0%); боковий відкритий прикус (16,0%), що робило мовноруховий апарат застиглим;
– неправильна будова піднебіння, а саме: «готичне» піднебіння (16,0%), пласке піднебіння (12,0%), що утруднювало артикуляцію багатьох звуків.
У дітей спостерігалися труднощі в утриманні певного артикуляційного укладу, відмічався недостатній обсяг диференційованих рухів. Здійснення вправ потребувало сумісного виконання з учителем-логопедом.
Дошкільники п’ятого року життя з ринолалією
У результаті обстеження серед контингенту дошкільників п’ятого року життя із ФФНМ було виділено групи дітей із різними формами ринолалії, а саме:
– з функціональною відкритою ринолалією (25,0%), що була обумовлена недостатнім підйомом м’якого піднебіння при фонації у дошкільників із в’ялою артикуляцією;
– з вродженою відкритою ринолалією (50,0%), причиною якої виступало вроджене розщеплення м’якого та / чи твердого піднебіння, вкорочення м’якого піднебіння;
– із задньою закритою ринолалією (13,0%), що була обумовлена значними аденоїдними розрощеннями;
– з функціональною закритою ринолалією (13,0%), причиною якої були невротичні розлади.
У дошкільників із функціональною відкритою, задньою закритою і функціональною закритою ринолалією змін твердого чи м’якого піднебіння не спостерігалося, обсяг диференційованих рухів виявлявся збереженим, при виконанні окремих вправ та їх серій були помічені незначні труднощі у підйомі й загальній рухливості передньої частини язика, особливо його кінчика.
Серед дітей із вродженою відкритою ринолалією виділилося 3 підгрупи дітей. Першу підгрупу склали діти з неповним розщепленням без деформації шкіряно-хрящового відділу носа (25,0%); дошкільники другої підгрупи мали неповні розщеплення м’якого піднебіння (25,0%) та розщеплення м’якого і твердого піднебіння (25,0%); до третьої підгрупи були віднесені діти з комбінованим дефектом у вигляді поєднання розщеплення піднебіння та губи (25,0%). Частину дітей було прооперовано (хейлопластика) або вони чекали наступного етапу операції (уранопластика).
Дослідження засвідчило обмежену рухливість губ, їх недостатню участь при вимові лабіалізованих голосних, губно-губних і губно-зубних приголосних. Виявлено, що у переважної більшості дітей цієї групи зуби були рідкими, карієсними, спостерігалося ослаблення оральної чутливості у ротовій порожнині внаслідок дисфункції сенсомоторних провідних шляхів через неповноцінні умови годування у грудному віці (М. Едвардс). Язик був тонким, відмічався високий підйом його кореня і зсув у задню частину ротової порожнини.
Дошкільники п’ятого року життя з дизартрією
З метою диференційної діагностики мовленнєвих порушень і виявлення стертих форм дизартрії, крім виконання окремих статичних та динамічних вправ і їх серій, дітям пропонувалися функціональні проби (О. М. Вінарська, О. М. Мастюкова, І. І. Панченко), у першій з яких («Тік-так») дитину просили відкрити рот, висунути язик уперед і утримувати його по середній лінії, одночасно слідкуючи очима за предметом, що переміщався в бік. Проба свідчила про дизартрію, якщо у момент рухів очей відмічалося деяке відхилення язика у той самий бік. У другій пробі («Туркотливе горлечко») дитині пропонувалося виконувати артикуляційні вправи, а вчитель-логопед клав руки на її шию. Те напруження шийної мускулатури, що відчувалося під час виконання найбільш тонких диференційованих рухів язика, свідчило про прояви у дитини дизартрії.
Результати дослідження серед контингенту дошкільників п’ятого року життя із ФФНМ дозволили виділити кілька груп дітей із різними формами дизартрії, а саме:
– з першим варіантом коркової дизартрії (17,0%), причинами якої були двобічні ураження нижнього відділу передньої центральної звивини (за результатами енцефалограм);
– з другим ступенем спастичної форми псевдобульбарної дизартрії (за G. Tardier) (33,0%), що виникла внаслідок двобічного ураження рухових корково-ядерних шляхів, які йшли від кори головного мозку до ядер черепних нервів стовбура (за висновками невропатолога);
– зі стертою дизартрією (50,0%), що являла собою складний синдром центрально-органічного ґенезу та проявлялася у неврологічних, психологічних і мовленнєвих симптомах.
У дошкільників із першим варіантом коркової дизартрії вибірковий корковий парез окремих м’язів язика призводив до обмеженості обсягу найбільш тонких ізольованих рухів, зокрема підйому кінчика язика вгору. У дітей спостерігалося вибіркове підвищення м’язового тонусу (у м’язах кінчика язика), обмеженість диференційованих рухів, а також порушення темпу і плавності рухів.
У дітей зі спастичною формою псевдобульбарної дизартрії обмеженість довільних рухів м’язів артикуляційного апарату ускладнювалася наявністю синкінезій, хоча довільні рефлекторні рухи були повністю збереженими.
Помічено: язик у переважної більшості дошкільників був напруженим і відтягнутим назад, а його спинка – заокругленою та закривала вхід у глотку. Кінчик язика не був вираженим, а вся маса язика важко утримувалася по середній лінії, то відхиляючись убік, то опускаючись на нижню губу і загинаючись до підборіддя.
Під час виконання артикуляційних вправ у дітей спостерігалася надмірна виснажуваність, мала амплітуда та уповільнений темп рухів, причому кінчик залишався пасивним і напруженим. Особливо важкою для виконання була вправа «Гойдалка», що потребувала загинання кінчика язика до носа. У деяких дітей відмічалася слинотеча. Було помічено, що під час виконання вправ «Годиннички», «Каруселі», «Клоун» у дошкільників включалися рухи рук.
У дошкільників зі стертою дизартрією спостерігалися тривалі пошуки артикуляцій, труднощі утримання заданої пози, тремор кінчика язика. При виконанні вправ відмічалася неточність рухів, додаткові рухи губ та язика, порушення обсягу виконуваних рухів. Була відмічена також гіперметрія (4,0%) – надмірно рухова амплітуда під час виконання вправ, коли діти утруднювалися у знаходженні точного місця (наприклад, у кутку рота чи над верхньою губою), позначене вчителем-логопедом.
Діти п’ятого року життя із тахілалією та дисфонією мали не грубі порушення артикуляційної моторики, а тому нами окремо не розглядалися.
Аналіз особливостей артикуляційної моторики дітей середнього дошкільного віку із ФФНМ дав нам змогу розмежувати 2 підгрупи дошкільників і намітити завдання корекційної роботи з ними:
1) діти, котрі потребують формування артикуляторних укладів – це дошкільники з артикуляторно-фонетичною, артикуляторно-фонематичною (другий варіант) дислалією, вродженою відкритою і задньою закритою ринолалією, першим варіантом коркової дизартрії та її стертою формою;
2) діти, яким необхідне уточнення артикуляторних укладів – це дошкільники з акустико-фонематичною, артикуляторно-фонематичною (перший варіант), функціональною дислалією, функціональною відкритою та функціональною закритою ринолалією, другим ступенем спастичної форми псевдобульбарної дизартрії.
На нашу думку, такий розподіл допоможе визначити не лише специфіку логокорекції з кожною підгрупою, а й обґрунтує кількість часу, що витрачатиметься на роботу у цьому напрямку.
Проведене нами дослідження дало змогу намітити орієнтовну послідовність основних корекційних блоків формування усного мовлення зазначеної категорії дітей (див. табл. 1). Слід зазначити, що в основному блоці корекційно-розвивального навчання у середній логопедичній групі для дітей із ФФНМ першочерговою стає саме робота з розвитку артикуляційної моторики, яка, поряд із розвитком мовленнєвого дихання і голосової функції, є вагомим поштовхом для подальшого формування та удосконалення фонетико-фонематичної системи мовлення.
Отже, вивчення особливостей артикуляційної моторики дітей п’ятого року життя із ФФНМ мало вагоме значення для нашого дослідження, адже дало змогу не лише з’ясувати першопричини порушення фонетичної складової мовлення у дошкільників, а й здійснити диференційований підхід у виділенні підгруп зазначеної категорії дітей і відповідного планування подальшої корекційно-розвивальної роботи.
Список використаної літератури
- Винарская Е. Н. Возрастная фонетика / Е. Н. Винарская. – М. : АСТ, Астрель, 2005. – 207 с.
- Лопатина Л. В. Приемы обследования дошкольников со стертой формой дизартрии и дифференциация их обучения / Л. В. Лопатина. // Дефектология. – 1986. – № 2. – С. 64–70.
- Хрестоматия по логопедии (извлечения и тексты) : учеб. пособие для студентов высш. и средн. спец. пед. учеб. заведений : в 2 тт. Т. 1 / Под ред. Л. С. Волковой и В. И. Селиверстова. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 560 с. : ил.
У статті висвітлено стан артикуляційної моторики у дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та її особливості, що лягли в основу виокремлення підгруп дошкільників і визначення орієнтовних напрямів корекційної роботи.
Ключові слова: фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення, діти п’ятого року життя, артикуляційна моторика.
Рибцун Ю. В. Особенности артикуляционной моторики у детей пятого года жизни с ФФНР
Речедвигательный аппарат – важная составляющая звукопроизносительной стороны речи. В статье охарактеризовано состояние сформированности артикуляционной моторики у детей пятого года жизни с фонетико-фонематическим недоразвитием речи и ее особенности, которые легли в основу выделения подгрупп дошкольников и определения основных направлений коррекционной работы.
Ключевые слова: фонетико-фонематическое недоразвитие речи, дети пятого года жизни, артикуляционная моторика.
Ribtsun J. V. Peculiarities of articulatory motor skills of five-year-old children with PPSU
The speech motor apparatus is important component of sound articulatory side of speech. The article describes the state of formation of articulatory motor skills of five-year-old children with the phonetic-phonemic hypoplasia of speech and its peculiarities, which underlay the selection of preschool children subgroups and determination of main areas of remedial work.
Keywords: phonetic-phonemic speech underdevelopment, five-year-old children, articulatory motor skills.
Таблиця 1
Орієнтовна послідовність формування усного мовлення дітей п’ятого року життя із ФФНМ
І блок – підготовчий |
ІІ блок – основний |
ІІІ блок – заключний |
|
|
Додаткові ключові слова: Юлія Рібцун, дитина, діти, дизонтогенез, порушення / дефекти мовлення (мовленнєвого розвитку), логопедія, логопед, діагностика, корекція, логопедична робота / допомога.
Дополнительные ключевые слова: Юлия Рибцун, ребенок, дети, дизонтогенез, нарушения / дефекты речи (речевого развития), логопедия, логопед, диагностика, коррекция, логопедическая работа / помощь.
Additional key words: Julia Rybtsun, child, children, dysontogenesis, articulation disorders, logopedia, logopaedist, diagnostics, correction, logopedic assistance.
Zusätzliche Stichworte: Julia Ribzun, das Kind, der Kinder, der Dysontogenese, der Sprachfehlet, die Logopädie, der Logopäde, die Diagnostik, die Korrektion, logopädische Hilfe.
Les mots-cle complémentaire: Julie Ribsune, enfant, enfants, dysontogénésis, allolalies, logopédie, orthophoniste, diagnostic, correction, assistance logopedique.
При цитировании ссылка на сайт www.logoped.in.ua и автора материалов
Юлию Рибцун обязательна.